Магнітна сепарація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнітна сепарація

Магнітна сепарація (рос. магнитная сепарация, англ. magnetic separation; нім. Magnetscheidung f) – спосіб збагачення корисних копалин, заснований на використанні відмінності в магнітних властивостях (величинах магнітної сприйнятливості, залишкової індукції, коерцитивної сили і ін.) компонентів суміші (мінералів, їх зростків і ін.) величиною часток від мікрона до 150 мм в неоднорідному постійному або змінному магнітному полях.

У практиці збагачення проводиться переважно в постійних неоднорідних магнітних полях і є основним методом збагачення залізних (для бл. 70% руд у світі і 90% в Україні) і манґанових руд (для 90% руд в Україні). При збагаченні руд чорних металів дозволяє одержувати високосортні концентрати із вмістом Fe до 68%, Mn до 43%. Вилучення магнітних мінералів в концентрат перевищує 90%. М.с. застосовується також для збагачення руд кольорових і рідкісних металів, гірничохімічної і нерудної сировини (доводка після гравітаційного збагачення), а також для видалення залізовмісних домішок з матеріалів (каолінові глини, формувальні піски і ін.). У залежності від величини магнітної сприйнятливості матеріалу М.с. поділяється на сепарацію в слабких та сильних магнітних полях, від середовища, в якому проводиться розділення – на мокру і суху М.с. Для збільшення контрастності магнітних властивостей суміші, що розділяється, застосовують термообробку. М.с. здійснюється в сепараторах магнітних.

Галузь застосування і обсяг переробки цим способом безперервно зростають, М.с. – високопродуктивна технологія, найбільш простий і дешевий метод збагачення корисних копалин, який також задовольняє екологічні вимоги.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]