Мадлен де Скюдері
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Мадлен де Скюдері | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Madeleine de Scudéry | ||||
 Мадлен де Скюдері. Портрет роботи невідомого художника, XVII століття | ||||
| Псевдонім | Sapho, Monsieur de Scudéry[1], M. de Scuddery[1] і M. D. S.[1] | |||
| Народилася |
15 листопада 1607[2][3] Гавр[4] | |||
| Померла |
2 червня 1701[5][2][…] (93 роки) Париж, Королівство Франція | |||
| Країна |
 Франція | |||
| Діяльність | письменниця, господиня літературного салону, літераторка, письменниця-романістка, поетка, французький мораліст, філософиня | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | французька | |||
| Жанр | Роман із ключем | |||
| Magnum opus | Artamèned | |||
| Брати, сестри | Georges de Scudéryd[4] | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Мадлен де Скюдері у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Мадлен де Скюдері (фр. Madeleine de Scudéry, 15 листопада 1607, Гавр — 2 червня 1701, Париж) — французька письменниця.
Народилася в 1607 в Гаврі. У 1629 з братом Жоржем переїхала в Париж, де обидва вони присвятили себе писанню і салонно-літературному життю. Мадлен де Скюдері належать багатотомні галантні романи, в героях яких читачі легко впізнавали своїх знаменитих сучасників. Найвідоміші з цих творів — «Артамен, або Великий Кир» (Artamne ou le Grand Cyrus, 1649—1653) і «Клелія» (Cllie, 1654—1660). У Клелії, серед іншого, була поміщена «Карта країни ніжності» — алегоричний маршрут по багатому небезпеками царству любові[7]. Померла Скюдері в Парижі 2 червня 1701.
Творчість[ред. | ред. код]
- Перший роман — «Ібрагім, або Великий паша» (Ibrahhim ou i'Illustre Bassa), 1641.
- «Артамен, або Великий Кир» (Artamene ou le Grand Cyrus, 1649—1653)
- «Клелія, римська історія» (Clelie, histoire Romaine , 1654-60).
- «Альмахіда, або королева-рабиня» (Almahide ou l'esclave-reine), 1660-63.
- «Матильда д'Агілар» ( Mathilde d'Aguilar ), 1667.
- Трактати «Бесіди на різні теми» (Les conversations sur divers sujets, 1680) та «Нові бесіди на різні теми» (Conversations nouvelles sur divers sujets, 1684), а також написані на замовлення пані де Ментенон «Моральні бесіди» (Conversations morales , 1686) та «Нові моральні бесіди» ( Nouvelles conversations morales , 1688).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ GeneaStar
- ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 960.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 48.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Твори та інформація про Мадлен де Скюдері у Інтернет-архіві
- Project Continua: Biography of Madeleine de Scudéry [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
