Мадлен де Скюдері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мадлен де Скюдері
фр. Madeleine de Scudéry
Mme de Scudery.jpg
Мадлен де Скюдері. Портрет роботи невідомого художника, XVII століття
Псевдо Sapho, Monsieur de Scudéry[1], M. de Scuddery[1] і M. D. S.[1]
Народилася 15 листопада 1607(1607-11-15)[2][3]
Гавр[4]
Померла 2 червня 1701(1701-06-02)[5][2][…] (93 роки)
Париж
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність письменниця, господиня літературного салону, літератор, письменниця-романістка, поетеса, французький мораліст
Сфера роботи поезія
Мова творів французька[5]
Жанр Роман із ключем
Magnum opus Artamèned
Брати, сестри Georges de Scudéryd[4]
Автограф Signature de Madeleine de Scudéry.png

CMNS: Мадлен де Скюдері у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Мадлен де Скюдері (фр. Madeleine de Scudéry, 15 листопада 1607, Гавр — 2 червня 1701, Париж) — французька письменниця.

Карта Країни Ніжності

Народилася в 1607 в Гаврі. У 1629 з братом Жоржем переїхала в Париж, де обидва вони присвятили себе писанню і салонно-літературному життю. Мадлен де Скюдері належать багатотомні галантні романи, в героях яких читачі легко впізнавали своїх знаменитих сучасників. Найвідоміші з цих творів — «Артамен, або Великий Кир» (Artamne ou le Grand Cyrus, 1649—1653) і «Клелія» (Cllie, 1654—1660). У Клелії, серед іншого, була поміщена «Карта країни ніжності» — алегоричний маршрут по багатому небезпеками царству любові. Померла Скюдері в Парижі 2 червня 1701.

Творчість[ред. | ред. код]

  • Перший роман — «Ібрагім, або Великий паша» (Ibrahhim ou i'Illustre Bassa), 1641.
  • «Артамен, або Великий Кир» (Artamene ou le Grand Cyrus, 1649—1653)
  • «Клелія, римська історія» (Clelie, histoire Romaine , 1654-60).
  • «Альмахіда, або королева-рабиня» (Almahide ou l'esclave-reine), 1660-63.
  • «Матильда д'Агілар» ( Mathilde d'Aguilar ), 1667.
  • Трактати «Бесіди на різні теми» (Les conversations sur divers sujets, 1680) та «Нові бесіди на різні теми» (Conversations nouvelles sur divers sujets, 1684), а також написані на замовлення пані де Ментенон «Моральні бесіди» (Conversations morales , 1686) та «Нові моральні бесіди» ( Nouvelles conversations morales , 1688).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]