Мазохізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мазохі́зм — прагнення людини до задоволення, яке проявляється в тому, щоб їй було завдано біль. Цей біль може бути фізичними або психічними стражданнями. При цьому мазохізм розглядається і як умова, і як джерело задоволення. Це може бути сексуально мотивоване або мати інші мотиви, наприклад, щоб компенсувати психологічний тиск.

Поняття у науку запровадив німецько-австрійський психіатр і судмедексперт Ріхард фон Крафт-Ебінг за іменем австрійського письменника, уродженця Львова Леопольда фон Захер-Мазоха[1](1836-1895).

При мазохістській формі сексуальної активності сексуальне задоволення залежить від фізичного чи психічного болю (побиття, загрози, приниження, образа тощо), що реально або в уяві був завданий партнером. Мазохізм з'являється в ранньому дитинстві, зазвичай у поєднанні з садизмом (садомазохізм), як компонентний або парціальний потяг. Для виникнення мазохістських переживань інколи достатньо буває думки (уяви сцен приниження). Часто мазохізм поєднується зі сценами ексгібіціонізму.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]