Маймечит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маймечит (рос. маймечит, англ. maimechit, нім. Maimetschit m) — ультраосновна безполевошпатова, багата олівіном дайкова або ефузивна гірська порода порфірової будови. М. складений великими вкраплениками магнезійного олівіну, зануреними в цемент, структура якого змінюється від склуватої до мікролітової і повнокристалічної. Гол. мінерал цементу — голчатий клінопіроксен, постійно присутні рудні мінерали. Текстура масивна, в дайкових різновидах флюїдальна. Колір темно-сірий, чорний із зеленуватим відтінком. М. — гранично ненасичена кремнеземом, найбільш магнезійна порода серед земних ультраосновних вулканітів. М. утворюють дайки, сілли, лавові потоки і покриви, що перешаровуються з туфами близького складу. Поширені на платформах, рідко в складчастих областях.

Відомі в Сибіру, на Камчатці, Далекому Сході. Назва — від р. Маймеча (Ведмежа) на півночі Сх. Сибіру.

Література[ред. | ред. код]