Координати: 47°42′18.000000099994″ пн. ш. 9°11′43.0008001″ сх. д. / 47.70500° пн. ш. 9.19528° сх. д. / 47.70500; 9.19528

Майнау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майнау
Mainau
Майнау з висоти пташиного польоту

Карта
Адмінсхема Майнау
Адмінсхема Майнау
Адмінсхема Майнау
Географія
47°42′18.000000099994″ пн. ш. 9°11′43.0008001″ сх. д. / 47.70500° пн. ш. 9.19528° сх. д. / 47.70500; 9.19528
МісцерозташуванняБоденське озеро
АкваторіяБоденське озеро
Група островівSt. Gallen–Lake of Constance (touristic region)d
Площа0,4476  км² 
Довжина1,1 км
Ширина0,61 км
Найвища точка425 м
Країна
Німеччина Німеччина
РегіонБаден-Вюртемберг
Адм. одиницяКонстанц[1]
Населення185 (2008)
Вебсайтwww.mainau.de
Майнау. Карта розташування: Баден-Вюртемберг
Майнау
Майнау
Майнау (Баден-Вюртемберг)
Мапа

CMNS: Майнау у Вікісховищі

Майнау (нім. Mainau), неофіційно також називають «Островом квітів» — невеличкий німецький острів, що знаходиться у північній затоці Боденського озера (нім. Überlinger See). Адміністративно підпорядковується району Констанц землі Баден-Вюртемберг. Острів знаходиться на півдні Німеччини, за 5 км від кордону зі Швейцарією.

Історія

[ред. | ред. код]

До секулярізації, що розпочалася унаслідок Люневільського миру острів належав Тевтонському ордену. 1853 року цю землю придбав Карл-Фрідріх, герцог Баденський. Відтоді острів переходив з рук у руки, доки 1932 року не став власністю Леннарта Бернадота. Останній 1974 року перетворив Майнау на територію неприбуткової організації, з 1991 року — це Enterprise Mainau GmbH. Після смерті Леннарта (2004) та його другої жінки Соні (2008) Mainau GmbH керує їхня старша дочка Беттіна Бернадот.

Галерея

[ред. | ред. код]

Острів Майнау відомий своїми парками та ботанічним садом. Тут ростуть тисячі видів рослин, включаючи екзотичні. Також на острові розташована теплиця, де живуть тисячі метеликів.

На Майнау розташований яхт-клуб університету Констанца.

Література

[ред. | ред. код]
  • Georg Dehio, Dagmar Zimdars (Hrsg.): Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler. Baden-Württemberg II. Deutscher Kunstverlag, München 1997, S. 431—433, ISBN 3-422-03030-1.
  • Alexander und Johanna Dées de Sterio: Die Mainau. Chronik eines Paradieses. Belser, Stuttgart 1977. ISBN 3-7630-1271-0
  • Andreas Lück (Hrsg.): Szczesny. Insel Mainau. Ein Traum vom irdischen Paradies. Prestel, München 2007, ISBN 978-3-7913-3916-0
  • Carl Heinrich Roth von Schreckenstein: Die Insel Mainau. Geschichte einer Deutschordens-Commende vom XIII. bis zum XIX. Jahrhunderte. British Library, Historical Print Editions, London 2011 (Erstausgabe Karlsruhe 1873), ISBN 978-1-241-40995-1.

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. archINFORM — 1994.