Майна індійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майна індійська
Майна
Майна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Майна (Acridotheres)
Вид: Майна індійська
Acridotheres tristis
(Linnaeus, 1766)
Ареал індійської майни (синім-природний ареал, червоним — інтродукований)
Ареал індійської майни (синім-природний ареал, червоним — інтродукований)
Посилання
Вікісховище: Acridotheres tristis
Віківиди: Acridotheres tristis
ITIS: 554025
NCBI: 279927
Acridotheres tristis

Майна індійська[1] (Acridotheres tristis) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових. Нараховує 12 підвидів.

Поширення[ред. | ред. код]

Основне місце проживання — тропічні райони південної Азії від Афганістану до Індії, Шрі-Ланки , В*єтнаму та Таїланду. Були завезені та широко поширились у Південній Африці, Ізраїлі, на Гавайях, у Північній Америці, в Австралії, в Новій Зеландії. Протягом ХХ ст. ареал поширився на регіони Середньої Азії, де на очах одного покоління з екзотичного птаха майна стала одним з найпоширеніших птахів.

Особливості екології[ред. | ред. код]

Населяють відкриті території серед лісистої місцевості, у районах з сільськогосподарською діяльністю та поблизу від житла людини. Гніздиться у пустотах дерев або порожнинах стін. У кладці 4—6 яєць.

Харчування[ред. | ред. код]

Харчуються комахами та фруктами, відходами людського столу. Приносять велику користь, знищуючи сарану та коників, чому цей рід і отримав латинську назву Acridotheres, «мисливець на коників», за якими він постійно мігрує. У рік, з урахуванням вигодовування пташенят, майна з'їдає 150 тисяч комах.

Зміст[ред. | ред. код]

Майна — прекрасний пересмішник. Під час співу наслідує каркання, крик, щебетання, клацаннях та свист, скрип тощо. Швидко приручаються і дуже популярні як домашні тварини при утриманні в клітках. Прекрасно співають та можуть «говорити». Ступінь відтворення людської мови на рівні сірого папуги жако.

У неволі живуть 40—50 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]