Максуд Сулейман
| Максуд Сулейман | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1909 Біґеньd, Джурчинська волостьd, Перекопський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
1953 Андижан, Узбецька РСР, СРСР | |||
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Alma mater | КДПІ (1938) | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
Максуд Сулейман (крим. Maqsud Suleyman; 1909, Бігень, Таврійська губернія — 1953, Андижан) — кримськотатарський письменник. Учасник німецько-радянської війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1909 році в селі Бігень Перекопського повіту[1].
Навчався в Сімферопольській зразково-показовій дев'ятирічній школі. Закінчив Кримський педагогічний інститут (1938). Під час студентства почав писати вірші. По завершенню інституту працював відповідальним секретарем журналів «Яш ленинджилер» («Юні ленінці») і «Совет эдебияты» («Радянська література»)[1].
У 1934 році опублікована його поема «Насібе». У 1934 році видав свою першу поетичну збірку «Спогади про Сиваш». У 1937 році його вірші «Сиваш» і «Суботники» переклав Арсеній Тарковський для збірки «Поети Криму». У 1940 році видав другу збірку віршів і разом з Ешрефом Шем'ї-заде видав хрестоматію з кримськотатарської літератури для учнів шостого класу[1]. Автор віршів «Миллионларнынъ джевабы» (Відповідь мільйонів), «Санъа селям» (Тобі привіт), «Котериль, юртым» (Міцній, батьківщино моя), «Дженк истемеймиз» (Ми не хочемо війни), «Партизан Кемал» і «Корюшюв» (Зустріч)[2].
З 1939 по 1941 рік проживав у Будинку фахівців у Сімферополі. Від початку німецько-радянської війни призваний до армії. Командував артилерійським розрахунком. Отримавши поранення в бою, опинився в полоні, знаходився у концтаборі[1].
Після депортації кримських татар у 1944 році проживав в Узбецькій РСР у місті Андижан[1].
Помер у 1953 році в Андижані[1].
Література[ред. | ред. код]
- Урсу Д. П. Діячі кримськотатарської культури (1921—1944 рр.), с. 112—113.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь. — Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 359. — 392 с.
- ↑ Lilya Yunusova (10 листопада 2013). Карта світу: Крим: Максуд Сулейман. Хайтарма. Карта світу. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
