Максімас Катхе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максімас Катхе
лит. Maksimas Katchė
Генерал
Maksimas Katche.JPG
Загальна інформація
Народження 5 листопада 1879(1879-11-05)
Йонішкіс, Ковенська губернія
Смерть 10 червня 1933(1933-06-10) (53 роки)
Біржай, Литва
Громадянство Flag of Latvia.svg Латвія
Національність німець
Військова служба
Роки служби Російська імперія 18971918
Литва 19191922
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імперія
Литва Литва
Рід військ Литва Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Радянсько-литовська війна
Польсько-литовська війна
Нагороди та відзнаки
Золота зброя «За хоробрість»
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Офіцер ордена Хреста Вітіса
Кавалер ордена Хреста Вітіса
Lacplesis Military Order Ribbon.png

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Максімас Катхе (лит. Maksimas Katchė; 5 листопада 1879, Йонішкіс, Ковенська губернія — 10 червня 1933, Біржай, Литва) — литовський військовий діяч німецького походження; полковник російської, а після здобуття Литвою незалежності — генерал литовської армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Максімас Катхе народився 5 листопада 1879 у Йонішкісі. Освіту здобув в Ризькому реальному училищі, яке закінчив у 1897 році.

3 липня 1897 року Максімас вступив на службу до Російської армії. У 1899 році закінчив Санкт-Петербурзьке піхотне юнкерське училище. Випущений до 116-го піхотного Малоярославського полку підпоручником 1 вересня 1899 року. 1 вересня 1903 року підвищений до поручника.

Учасник російсько-японської війни 1904—1905 років. Був контужений. Нагороджений орденом святого Георгія 4-го ступеня. У 1907 році отримав звання штабс-капітан. З 1908 по 1911 рік військовик навчався у Віленському військовому училищі.

Воював на фронтах Першої світової війни у 108-му піхотному Саратовському полку. 5 жовтня 1914 отримав звання підполковника за відмінні дії проти німців. З 3 вересня 1916 року — полковник. У 1916 році Катхе був нагороджений Георгіївською зброєю. З грудня 1916 року Максімас Катхе командував 682-м піхотним Байкальським полком. Пізніше — командир 17-го сторожового полку.

Польська (ліворуч) та литовська (праворуч) делегації під час мирних перемовин в Сувалках.

Восени 1918 року Катхе повернувся до Литви, де 16 квітня 1919 року був мобілізований до литовської армії. Служив в окремому Паневезькому батальйоні, командував 2-ю бригадою, а після її переформування — 2-ю піхотною дивізією. Успішно воював проти більшовиків, білогвардійців і поляків під час війни за незалежність Литви. Розробив Зарасайську наступальну операцію. Серед інших литовських військових отримав латвійський Військовий орден Лачплесіса. З 1 березня 1920 року Катхе генерал-лейтенант литовської армії. 13 липня 1920-го військовик був призначений на посаду начальника генштабу. Восени 1920 року очолював литовську делегацію на мирних переговорах з Польщею. З 23 жовтня 1920-го — офіцер з особливих доручень. Організував Вищі офіцерські курси, начальником яких і був призначений 1 квітня 1921 року. 26 травня 1921 року генерала знову призначили начальником Генштабу. 7 жовтня 1922 року за станом здоров'я і власним проханням був звільнений в запас.

Після завершення служби в армії Литви Максімас Катхе проживав у своєму маєтку в Біржаї, де й помер 10 червня 1933 року. Похований на кладовищі Лютеран Євангелістів.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Катхе Макс-Вільгельм Іоганес Арведович на grwar.ru. Процитовано 5 травня 2019. (рос.)
  • Катхе, Максімас; lkok.com. Процитовано 5 травня 2019. (лит.)
  • Priedītis, Ērichs Ēriks: Latvijas Valsts apbalvojumi un Lāčplēši = Latvian national decorations and holders of the Military Order "Lāčplēsis". Rīga 1996. ISBN 9984-01-020-1 (лит.)
  • Jankauskas, Vidmantas: Nepriklausomos Lietuvos generolai. Dalis 1. Vilnius 1998, p. 108 - 114. ISBN 9986-571-32-4 (лит.)
  • Lietuvos kariuomenės karininkai, 1918-1953 / [redakcinė komisija: pirmininkė Birutė Kulnytė ... [et al.] T. 1-8. Vilnius : Lietuvos nacionalinis muziejus, 2001-2008 (лит.)
  • Kavaliauskas, Vilius: Už nuopelnus Lietuvai = For merits to Lithuania: orders and medals of the Republic of Lithuania 1918 - 1940. Vilnius 2001 - 2003. ISBN 5-415-01592-2 (лит.)
  • Lesčius, Vytautas: Lietuvos kariuomenė 1918 - 1920. Vilnius 1998. ISBN 9986-03-393-4 (лит.)