Макіївський металургійний комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макіївський металургійний комбінат
Тип бізнес
Галузь чорна металургія
Засновано 1898
Засновник(и) Генеральне товариство чавуноплавильних, залізоробних і сталеплавильних заводів Росії (Франція)
Закриття (ліквідація) 2010
Штаб-квартира Україна Україна, місто Макіївка Донецької області
Попередні назви Макіївський металургійний завод ім. С. М. Кірова
Продукція металопрокат
Сайт makmet.com.ua/Награды:
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Макіївський металургійний комбінат (до 1992 року — Макіївський металургійний завод ім. С. М. Кірова) — підприємство чорної металургії України. Розташований у місті Макіївці Донецької області. Був заснований у 1898 році французьким акціонерним товариством, став до ладу 1899 року. До 2010 року був металургійним комбінатом з повним металургійним циклом, у 2010 році, після переходу у власність групи «Метінвест» Р. Ахметова, був зупинений й майже повністю демонтований, після чого від колишнього комбінату залишився лише прокатний цех, що став філією Єнакіївського металургійного заводу.

Історія[ред. | ред. код]

Був заснований у 1898 році французьким Генеральним товариством чавуноплавильних, залізоробних і сталеплавильних заводів Росії. Став до ладу у 1899 році з пуском першої доменної печі, двох мартенівських печей і двох прокатних станів. У 1903 тут працювали 714 осіб. Завод виробляв чавун, сталь, прокат.

ММЗ на радянській поштова марці 1947 року.

У 1930-х роках було проведено реконструкцію підприємства, побудовано механізованц доменну піч об'ємом 842 м³, агломераційну фабрику, мартенівський цех, перший радянський блюмінг, безперервно-заготовочний стан з клітями 630 і 450, штрипсовий, середньосортовий і дротовий стани. У 1934 році йому присвоєно ім'я С. Кірова.[1]

Перед початком Другої світової війни на заводі працювали 4 доменних і 14 мартенівських печей, блюмінг, 7 сортових і 2 листових стана. Під час німецько-фашистської окупації міста (1941—1943) завод був зруйнований. Відновлення заводу розпочалося у 1943 році, у 1950 році він досяг довоєнного рівня виробництва. Після війни був реконструйований, побудовано 2 аглострічки, доменна піч, 4 мартенівських печі, скркдньосортовий стн 350-2, дротовий стан 250-2, киснева станція тощо.[1]

В 1970-х роках був спеціалізований на випуску дрібного і середнього рядового і конструкційного сортового прокату з вуглецевих й низьковуглецевих сталей і рейкових скріплень.[1] 3авод випускав ливарний і переробний чавун, катанку, трубні заготовки, штрипсову сталь.[2]

Від 2011 — ПрАТ «Макіївський металургійний завод» — філія Єнакіївськогометалургійного заводу, у складі групи «Метінвест».

На початку 2010-х років на підприємствіві працювали близько 2500 осіб. З початком бойових дій на Сході України у квітні—травні 2014 р. ПрАТ «Макіївський металургійний завод» перейшов під контроль бойовиків т. зв. «ДНР». На його території розміщені склади боєприпасів окупантів, зокрема для важкого озброєння. У березні 2017 група «Метінвест» повідомила про втрату контролю над діяльністю своїх підприємств на тимчасово неконтрольованій території України.

Структура підприємства[ред. | ред. код]

Наркінці 2010-х років, пред зупинкою й демонтажем комбінату, у структурі підприємства було 5 доменних печей (з них працювало 3 печі) і 4 мартенівських печі, блюмінг 1150, безперервний стан заготівки 630, дротовий прокат. стан 150 і два безперервні середньосортні прокатні стани: 350-1 і 350-2. Річний обсяг вироб-ва був такий (у тис. т): чавун — 1029,8, сталі — 1302,8, товарний прокат — 1033,5 (частка в загально-українському обсязі — 2,7—3,1 %; 9-е місце).

Генеральним конструктором підприємства була Діпросталь (місто Харків).

Нагороди[ред. | ред. код]

Завод був нагороджений орденом Леніна (1966), мартенівський цех № 2 — орденом «Знак Пошани» (1939).

Література[ред. | ред. код]

  • Зарево над заводом: История Макеев. металлург. з-да им. С. М. Кирова. Д., 1965;
  • Некрасов З. И. Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Макеевский металлургический завод / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)
  2. Макіївський металургійний завод. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.