Малакантові

Малакантові (Malacanthidae) — родина окунеподібних риб.

Опис

Представники цієї родини мають подовжене, сигароподібне тіло, вкрите дрібною лускою. Зяброва кришка у них озброєна гострим шипом. Спинний плавець не поділений на частини і, як і анальний, сильно подовжений. У обох плавцях колючі промені розвинені слабко. Хвіст має округлу або усічену форму. Майже всі малакантові відрізняються яскравим і досить різноманітним — синім, червоним, зеленим — забарвленням. Розміри різних видів варіюють від 20 до 60 см.

Спосіб життя

Ці риби широко поширені поблизу узбереж тропічних , субтропічних і почасти помірно теплих морів всіх океанів. Всі вони ведуть донний спосіб життя, але помітно різняться за глибиною проживання. Деякі види (наприклад, звичайний в Індійському океані і на заході Тихого океану бланквіл синій Malacanthus latovittatus) населяють прибережні мілководдя, інші тримаються на більш-менш значній глибині. Так, вертикальний розподіл латілуса західноафриканського (Latilus semifasciatus) обмежений знизу двухсотметровою ізобатою. Ця риба, що досягає 50 см в довжину, живиться крабами, губками, червами та іншими донними тваринами.

Lopholatilus chamaeleonticeps

Всі види малакантових мають смачне м'ясо і цінуються як харчові риби. Історія промислу одного з них — Lopholatilus chamaeleonticeps — дуже своєрідна. Цей вид, що мешкає у Північно-Західній Атлантиці, став відомий іхтіологам тільки в 1879 р. і майже відразу придбав чимале на ті часи значення як промисловий об'єкт. Він промишлявся у південних країв Ньюфаундлендської банки в зоні впливу Гольфстріму — теплої течії, що переносить на північний схід прогріту воду з району Флориди. Проте вже через три роки — у березні 1882, коли рибалки ледве опанували промисел, відбулася грандіозна за своїми масштабами природна катастрофа : мільярди цих риб загинули внаслідок підтоку холодних вод Лабрадорської течії у район їх проживання. Судна годинами пливли через суцільну масу загиблих риб, що усіяли море від обрію до обрію. Число мертвих риб, які спливли на поверхню, було оцінено в кілька мільярдів (розміри Lopholatilus chamaeleonticeps доходять до 60 см при вазі близько 20 кг), а площа, на якій стався замор, перевищувала 4000 квадратних миль. Протягом наступних десяти років цей вид вважався остаточно вимерлим, але потім в уловах знову почали попадатися спочатку окремі екземпляри, а потім і значні кількості цієї риби.

Branchiostegus japonicus

Деяке промислове значення має і амаданай японський (Branchiostegus japonicus), якого ловлять біля берегів Південної Японії і у Східно-Китайському морі і заготовляють у солоно-в'яленому вигляді.

Класифікація

У родині описано 42 видів у 5 родах:

• Підродина Malacanthinae
  • Рід Branchiostegus
    • Branchiostegus albus Dooley, 1978.
    • Branchiostegus argentatus (Cuvier, 1830).
    • Branchiostegus auratus (Kishinouye, 1907).
    • Branchiostegus australiensis Dooley & Kailola, 1988.
    • Branchiostegus doliatus (Cuvier, 1830).
    • Branchiostegus gloerfelti Dooley & Kailola, 1988.
    • Branchiostegus hedlandensis Dooley & Kailola, 1988.
    • Branchiostegus ilocanus Herre, 1928.
    • Branchiostegus japonicus (Houttuyn, 1782).
    • Branchiostegus paxtoni Dooley & Kailola, 1988.
    • Branchiostegus saitoi Dooley & Iwatsuki, 2012
    • Branchiostegus sawakinensis Amirthalingam, 1969.
    • Branchiostegus semifasciatus (Norman, 1931).
    • Branchiostegus serratus Dooley & Paxton, 1975.
    • Branchiostegus vittatus Herre, 1926.
    • Branchiostegus wardi Whitley, 1932.

      

      Branchiostegus wardi

  • Рід Hoplolatilus
    • Hoplolatilus chlupatyi Klausewitz, McCosker, Randall & Zetzsche, 1978.
    • Hoplolatilus cuniculus Randall & Dooley, 1974.
    • Hoplolatilus fourmanoiri Smith, 1964.
    • Hoplolatilus fronticinctus (Günther, 1887).
    • Hoplolatilus geo Fricke & Kacher, 1982.
    • Hoplolatilus luteus Allen & Kuiter, 1989.
    • Hoplolatilus marcosi Burgess, 1978.
    • Hoplolatilus oreni (Clark & Ben-Tuvia, 1973).
    • Hoplolatilus pohle Earle & Pyle, 1997.
    • Hoplolatilus purpureus Burgess, 1978.
    • Hoplolatilus starcki Randall & Dooley, 1974.
  • Рід Malacanthus
    • Malacanthus brevirostris Guichenot, 1848.
    • Malacanthus latovittatus (Lacépède, 1801).
    • Malacanthus plumieri (Bloch, 1786).
• Підродини Latilinae
  • Рід Caulolatilus
    • Caulolatilus affinis Gill, 1865.
    • Caulolatilus bermudensis Dooley, 1981.
    • Caulolatilus chrysops (Valenciennes, 1833).
    • Caulolatilus cyanops Poey, 1866.
    • Caulolatilus dooleyi Berry, 1978.
    • Caulolatilus guppyi Beebe & Tee-Van, 1937.
    • Caulolatilus hubbsi Dooley, 1978.
    • Caulolatilus intermedius Howell Rivero, 1936.
    • Caulolatilus microps Goode & Bean, 1878.
    • Caulolatilus princeps (Jenyns, 1840).
    • Caulolatilus williamsi Dooley & Berry, 1977.
  • Рід Lopholatilus
    • Lopholatilus chamaeleonticeps Goode & Bean, 1879
    • Lopholatilus villarii Miranda-Ribeiro, 1915.

Посилання

• Froese R., Pauly D. (eds.) (2006). Родина Malacanthidae на FishBase. Версія за February 2006 року.
• Eol.org [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Acero, A. and Franke, R., (2001)., Peces del parque nacional natural Gorgona. En: Barrios, L. M. y M. Lopéz-Victoria (Eds.). Gorgona marina: Contribución al conocimiento de una isla única., INVEMAR, Serie Publicaciones Especiales No. 7:123-131.
• Breder, C.M. Jr., (1936)., Scientific results of the second oceanographic expedition of the "Pawnee" 1926. Heterosomata to Pediculati from Panama to Lower California., Bull. Bingham Oceanogr. Collect. Yale Univ., 2(3):1-56.
• Béarez, P., 1996., Lista de los Peces Marinos del Ecuador Continental., Revista de Biologia Tropical, 44:731-741.
• Castro-Aguirre, J.L. and Balart, E.F., (2002)., La ictiofauna de las islas Revillagigedos y sus relaciones zoogeograficas, con comentarios acerca de su origen y evolucion. En: Lozano-Vilano, M. L. (Ed.). Libro Jubilar en Honor al Dr. Salvador Contreras Balderas., Universidad Autonoma de Nuevo León:153-170.
• Dooley, J.K., (1978)., Systematics and biology of the tilefishes (Perciformes: Branchiostegidae and Malacanthidae), with descriptions of two new species., U.S. Nat. Ocean. Atmos.