Жорж Леопольд Кюв'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жорж Леопольд Кюв'є
George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier
Georges Cuvier large.jpg
Народився 23 серпня 1769(1769-08-23)
Мемпельгард
Помер 13 травня 1832(1832-05-13) (62 роки)
Париж
Громадянство Франція Франція
Національність Француз
Галузь наукових інтересів Порівняльна анатомія, палеонтологія
Заклад Колеж де Франс
Jardin der Plantes
Відомий завдяки: Засновник порівняльної анатомії та палеонтології

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Автор найменування низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Cuvier».

Дослідник, який окреслив ряд зоологічних таксонів. Для вказівки авторства, назви цих таксонів супроводжують позначенням «Cuvier».

Georges Cuvier на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Georges Cuvier на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Жорж Леопо́льд Кюв'є́ (фр. George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier; (*23 серпня 1769 — †13 травня 1832) — французький натураліст, вважається засновником порівняльної анатомії та палеонтології[1]. Відомий науковими працями в області систематики тварин[2], старший брат Фредеріка Кюв'є.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Монбельяр, яке належало тоді до Ельзасу[2] в протестантській родині колишнього офіцера французької армії[3]. У дитинстві Жорж був хворобливою дитиною, тому мати повністю присвятила себе турботою про нього. Мати навчила його малюванню, а в чотири роки він вже вмів читати. Його улюбленою книгою була «Природна історія» Бюффона[3]. В школі відмінно вчився, та збирався стати пастором, але через конфлікт з директором гімназії був вимушений продовжити освіту у Каролінській гімназії в Штутгарті, де став стипендіатом герцога Карла[4].

В 1788 році став домашнім вчителем у графа д'Ерісі в Нормандії. Тут займався вивченням морських тварин. Він залишився в Нормандії до 1795 року, коли він відправився в Париж на запрошення Етьєна Жоффруа Сент-Ілера. Спочатку він зайняв місце професора в центральній школі Пантеона, пізніше став помічником викладача Мертрю в Паризькому ботанічному саду (фр. Jardin des Plantes), який належить Національному музею природознавства. У 1796 році — член Національного інституту, в 1800 році зайняв кафедру природничої історії в Collège de France. В 1802 році, після смерті Мертрю, зайняв кафедру порівняльної анатомії в Jardin der Plantes. Був членом Французької академії (1795)[2], пером при Луї-Філіппі I. Він був одним із наукових гігантів свого віку. Він вважав, що палеонтологічні розриви відбувались у раптових і широкомасштабних катастрофах, тобто, що масові вимирання можуть статися раптово. Він також прославився тим, що йому вдалося залишатися на верхніх щаблях уряду, постійним секретарем Академії наук, при трьох режимах, у тому числі Наполеона. Серед іншого, він увів термін Птеродактиль для роду доісторичних летючих рептилій.

Праці[ред.ред. код]

  • (фр.)Tableau élémentaire de l'histoire naturelle des animaux (1798)
  • (фр.)Memoires sur les especes d'elephants vivants el fossils (1800)
  • (фр.)Lecons d'anatomie comparee (1801—1805)
  • (фр.)Recherches sur les ossements fossiles des quadrupeds (1812)
  • (фр.)Le regne animal destribue d'apres son organisation (1817)

Закони та закономірності, встановлені Ж. Кюв'є[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 9614 Кюв'є — астероїд, названий на честь вченого[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ивахненко М. Ф., Корабельников В. А. Живое прошлое Земли: книга для учащихся (рос.) — М. : Просвещение, 1987. — 255 с. : іл.
  2. а б в Большая советская энциклопедия (рос.) — М., «Большая советская энциклопедия», 1950 (2-е издание) — том 24 — стр. 175
  3. а б Самин Д. К. Сто великих ученых. (рос.) — М.: Вече, 2000.– 592 с. — ISBN 5783806498
  4. Энгельгардт М. А. Ж. Кювье: Его жизнь и научная деятельность. 1891. — 96 с. — 8100 экз.
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • (англ.)Lee, «Memoires of Baron Cuvier», Лондон, 1833
  • (фр.)Pasquier. «Eloge de Cuvier», Париж, 1833
  • (фр.)Ducrotay de Blainville, «Cuvier et Geoffroy St.-Hilaire» (в «Biographies Scientifiques», Париж, 1890)
  • (рос.)Енгельгард, «Жорж Кювье» (в «Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека», 1893)
  • (англ.)Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, pp. 94,95

Посилання[ред.ред. код]