Жорж Леопольд Кюв'є
Систематик живої природи | |||
---|---|---|---|
![]() | |||
Автор найменування низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Georges Cuvier». Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Georges Cuvier».
|
Жорж Леопо́льд Кюв'є́ (фр. George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier; (*23 серпня 1769 — †13 травня 1832) — французький натураліст, вважається засновником порівняльної анатомії та палеонтології[4]. Відомий науковими працями в області систематики тварин[5], старший брат Фредеріка Кюв'є.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в місті Монбельяр, яке належало тоді до Ельзасу[5] в протестантській родині колишнього офіцера французької армії[6]. У дитинстві Жорж був хворобливою дитиною, тому мати повністю присвятила себе турботою про нього. Мати навчила його малюванню, а в чотири роки він вже вмів читати. Його улюбленою книгою була «Природна історія» Бюффона[6]. В школі відмінно вчився, та збирався стати пастором, але через конфлікт з директором гімназії був вимушений продовжити освіту у Каролінській гімназії в Штутгарті, де став стипендіатом герцога Карла[7].
В 1788 році став домашнім вчителем у графа д'Ерісі в Нормандії. Тут займався вивченням морських тварин. Він залишився в Нормандії до 1795 року, коли він відправився в Париж на запрошення Етьєна Жоффруа Сент-Ілера. Спочатку він зайняв місце професора в центральній школі Пантеона, пізніше став помічником викладача Мертрю в Паризькому ботанічному саду (фр. Jardin des Plantes), який належить Національному музею природознавства. У 1796 році — член Національного інституту, в 1800 році зайняв кафедру природничої історії в Collège de France. В 1802 році, після смерті Мертрю, зайняв кафедру порівняльної анатомії в Jardin der Plantes. Був членом Французької академії (1795)[5], пером при Луї-Філіппі I. Він був одним із наукових гігантів свого віку. Він вважав, що палеонтологічні розриви відбувались у раптових і широкомасштабних катастрофах, тобто, що масові вимирання можуть статися раптово. Він також прославився тим, що йому вдалося залишатися на верхніх щаблях уряду, постійним секретарем Академії наук, при трьох режимах, у тому числі Наполеона. Серед іншого, він увів термін Птеродактиль для роду доісторичних летючих рептилій.
Праці[ред. | ред. код]
- (фр.)Tableau élémentaire de l'histoire naturelle des animaux (1798)
- (фр.)Memoires sur les especes d'elephants vivants el fossils (1800)
- (фр.)Lecons d'anatomie comparee (1801—1805)
- (фр.)Recherches sur les ossements fossiles des quadrupeds (1812)
- (фр.)Le regne animal destribue d'apres son organisation (1817)
Закони та закономірності, встановлені Ж. Кюв'є[ред. | ред. код]
Пам'ять[ред. | ред. код]
На честь Кюв'є названо види тварин:
Також на честь вченого названий астероїд 9614 Кюв'є[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 118.
- ↑ Академія наук Турина — 1757.
- ↑ Rookmaaker K. Mauled by a rhinoceros: the final years of Alfred Duvaucel (1793-1824) in India // Zoosystema / J. Justine — Muséum national d'histoire naturelle, 2019. — Vol. 41, Iss. 1. — P. 259–267. — ISSN 1280-9551; 1638-9387 — doi:10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14
- ↑ Ивахненко М. Ф., Корабельников В. А. Живое прошлое Земли: книга для учащихся (рос.) — М. : Просвещение, 1987. — 255 с. : іл.
- ↑ а б в Большая советская энциклопедия (рос.) — М., «Большая советская энциклопедия», 1950 (2-е издание) — том 24 — стр. 175
- ↑ а б Самин Д. К. Сто великих ученых. (рос.) — М.: Вече, 2000.– 592 с. — ISBN 5783806498
- ↑ Энгельгардт М. А. Ж. Кювье: Его жизнь и научная деятельность. 1891. — 96 с. — 8100 экз.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- (англ.)Lee, «Memoires of Baron Cuvier», Лондон, 1833
- (фр.)Pasquier. «Eloge de Cuvier», Париж, 1833
- (фр.)Ducrotay de Blainville, «Cuvier et Geoffroy St.-Hilaire» (в «Biographies Scientifiques», Париж, 1890)
- (рос.)Енгельгард, «Жорж Кювье» (в «Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека», 1893)
- (англ.)Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, pp. 94,95
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 23 серпня
- Народились 1769
- Померли 13 травня
- Померли 1832
- Поховані на кладовищі Пер-Лашез
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Французькі натуралісти
- Французькі зоологи
- Французькі палеонтологи
- Члени Французької академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Список 72 імен на Ейфелевій вежі
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Члени Академії надписів та красного письменства
- Співробітники Колеж де Франс
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Французької академії