Жорж Леопольд Кюв'є

Систематик живої природи
; Сторінка на Віківидах	; Зображення на Вікісховищі

Жорж Леопольд Кюв'є
George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier
Ім'я при народженні	фр. Georges Cuvier
Народився	23. 08. 1769; Мемпельгард
Помер	13 .05.1832; Париж; ·рак молочної залози
Поховання	Пер-Лашез :
Громадянство	Франція
Національність	Француз
Діяльність	геолог, анатом, палеонтолог, політик, зоолог, орнітолог, науковий працівник, професор, біолог, письменник, малаколог, іхтіолог, ботанік, археолог, філософ, антрополог
Alma mater	Штутгартський університет
Сфера інтересів	Порівняльна анатомія, палеонтологія
Заклад	Колеж де Франс; Jardin der Plantes
Посада	член Палати перівd, Q28494890? і seat 35 of the Académie françaised
Науковий керівник	Жан-Клод Мертрю
Відомі учні	Луї Агассіз; Рудольф Вагнер; Річард Оуен; Йоган Фішер; Фрідріх Тідеман
Член	Лондонське королівське товариство, Société Philomathique de Parisd, Французька академія, Academy of Useful Scienced, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Академія надписів та красного письменства, Баварська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук Італіїd і Академія наук Туринаd
Відомий завдяки:	Засновник порівняльної анатомії та палеонтології
Брати, сестри	• Фредерік Кюв'є
У шлюбі з	Anne-Marie Duvauceld
Діти	Clémentine‏ Cuvierd
Родичі	Alfred Duvauceld і Sophie Duvauceld
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наукd іноземний член Лондонського королівського товариства[d]
	Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Жорж Леопольд Кюв'є у Вікісховищі

Жорж Леопо́льд Кюв'є́ (фр. George-Léopold-Chrétien-Frédéric-Dagobert Cuvier; (*23 серпня 1769 — †13 травня 1832) — французький натураліст, вважається засновником порівняльної анатомії та палеонтології^[3]. Відомий науковими працями в області систематики тварин^[4], старший брат Фредеріка Кюв'є.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Монбельяр, яке належало тоді до Ельзасу^[4] в протестантській родині колишнього офіцера французької армії^[5]. У дитинстві Жорж був хворобливою дитиною, тому мати повністю присвятила себе турботою про нього. Мати навчила його малюванню, а в чотири роки він вже вмів читати. Його улюбленою книгою була «Природна історія» Бюффона^[5]. В школі відмінно вчився, та збирався стати пастором, але через конфлікт з директором гімназії був вимушений продовжити освіту у Каролінській гімназії в Штутгарті, де став стипендіатом герцога Карла^[6].

В 1788 році став домашнім вчителем у графа д'Ерісі в Нормандії. Тут займався вивченням морських тварин. Він залишився в Нормандії до 1795 року, коли він відправився в Париж на запрошення Етьєна Жоффруа Сент-Ілера. Спочатку він зайняв місце професора в центральній школі Пантеона, пізніше став помічником викладача Мертрю в Паризькому ботанічному саду (фр. Jardin des Plantes), який належить Національному музею природознавства. У 1796 році — член Національного інституту, в 1800 році зайняв кафедру природничої історії в Collège de France. В 1802 році, після смерті Мертрю, зайняв кафедру порівняльної анатомії в Jardin der Plantes. Був членом Французької академії (1795)^[4], пером при Луї-Філіппі I. Він був одним із наукових гігантів свого віку. Він вважав, що палеонтологічні розриви відбувались у раптових і широкомасштабних катастрофах, тобто, що масові вимирання можуть статися раптово. Він також прославився тим, що йому вдалося залишатися на верхніх щаблях уряду, постійним секретарем Академії наук, при трьох режимах, у тому числі Наполеона. Серед іншого, він увів термін Птеродактиль для роду доісторичних летючих рептилій.

Праці[ред. | ред. код]

(фр.)Tableau élémentaire de l'histoire naturelle des animaux (1798)
(фр.)Memoires sur les especes d'elephants vivants el fossils (1800)
(фр.)Lecons d'anatomie comparee (1801—1805)
(фр.)Recherches sur les ossements fossiles des quadrupeds (1812)
(фр.)Le regne animal destribue d'apres son organisation (1817)

Закони та закономірності, встановлені Ж. Кюв'є[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Кюв'є названо види тварин:

Також на честь вченого названий астероїд 9614 Кюв'є^[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Кюв'єрові органи

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 118.
d:Track:Q13413655 d:Track:Q13413705 d:Track:Q90
↑ Rookmaaker K. Mauled by a rhinoceros: the final years of Alfred Duvaucel (1793-1824) in India // Zoosystema / J. Justine — Muséum national d'histoire naturelle, 2019. — Vol. 41, Iss. 1. — P. 259–267. — ISSN 1280-9551; 1638-9387 — doi:10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14
d:Track:Q15751589 d:Track:Q838691 d:Track:Q21390503 d:Track:Q66823519
↑ Ивахненко М. Ф., Корабельников В. А. Живое прошлое Земли: книга для учащихся (рос.) — М. : Просвещение, 1987. — 255 с. : іл.
↑ ^а ^б ^в Большая советская энциклопедия (рос.) — М., «Большая советская энциклопедия», 1950 (2-е издание) — том 24 — стр. 175
↑ ^а ^б Самин Д. К. Сто великих ученых. (рос.) — М.: Вече, 2000.– 592 с. — ISBN 5783806498
↑ Энгельгардт М. А. Ж. Кювье: Его жизнь и научная деятельность. 1891. — 96 с. — 8100 экз.
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

(англ.)Lee, «Memoires of Baron Cuvier», Лондон, 1833
(фр.)Pasquier. «Eloge de Cuvier», Париж, 1833
(фр.)Ducrotay de Blainville, «Cuvier et Geoffroy St.-Hilaire» (в «Biographies Scientifiques», Париж, 1890)
(рос.)Енгельгард, «Жорж Кювье» (в «Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека», 1893)
(англ.)Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, pp. 94,95

Посилання[ред. | ред. код]

Про вченого

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q13413655"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q13413705|Moiroux&nbsp;J.]]</i>_[http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6423517n_Le_cimetière_du_Père-Lachaise]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Париж|Paris]]:_1908._—_P.&nbsp;118.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13413655]][[d:Track:Q13413705]][[d:Track:Q90]]</div>-1] Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 118.
d:Track:Q13413655 d:Track:Q13413705 d:Track:Q90

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q66823519"><i_class="wef_low_priority_links">Rookmaaker&nbsp;K.</i>_[http://www.rhinoresourcecenter.com/index.php?s=1&act=pdfviewer&id=1562319614&folder=156_Mauled_by_a_rhinoceros:_the_final_years_of_Alfred_Duvaucel_(1793-1824)_in_India]_//_''[[:en:Zoosystema|Zoosystema]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Jean-Lou_Justine|J.&nbsp;Justine]]_—_[[:Національний_музей_природознавства_(Париж)|Muséum_national_d'histoire_naturelle]],_2019._—_Vol.&nbsp;41,_Iss.&nbsp;1._—_P.&nbsp;259–267._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1280-9551_1280-9551];_[https://www.worldcat.org/issn/1638-9387_1638-9387]_—_[http://dx.doi.org/10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14_doi:10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15751589]][[d:Track:Q838691]][[d:Track:Q21390503]][[d:Track:Q66823519]]</div>-2] Rookmaaker K. Mauled by a rhinoceros: the final years of Alfred Duvaucel (1793-1824) in India // Zoosystema / J. Justine — Muséum national d'histoire naturelle, 2019. — Vol. 41, Iss. 1. — P. 259–267. — ISSN 1280-9551; 1638-9387 — doi:10.5252/ZOOSYSTEMA2019V41A14
d:Track:Q15751589 d:Track:Q838691 d:Track:Q21390503 d:Track:Q66823519

[OldWorld-3] Ивахненко М. Ф., Корабельников В. А. Живое прошлое Земли: книга для учащихся (рос.) — М. : Просвещение, 1987. — 255 с. : іл.

[VRE24-4] а ^б ^в Большая советская энциклопедия (рос.) — М., «Большая советская энциклопедия», 1950 (2-е издание) — том 24 — стр. 175

[STO-5] а ^б Самин Д. К. Сто великих ученых. (рос.) — М.: Вече, 2000.– 592 с. — ISBN 5783806498

[ZZL-6] Энгельгардт М. А. Ж. Кювье: Его жизнь и научная деятельность. 1891. — 96 с. — 8100 экз.

[7] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]