Малинський лісотехнічний коледж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малинський фаховий коледж

Країна  Україна
Тип коледж
Акредитація I рівня
Гасло Будьте оптимістами! Йдіть до своєї мети, дбаючи про гармонію душі і природи!
Засновано 1 жовтня  1927
Адреса 34600, Житомирська обл.,
Малинський район,
с. Гамарня
Сайт mltk.co.ua

Ма́линський фаховий ко́ледж — державний вищий навчальний заклад І рівня акредитації. Розміщений у селі Гамарня Малинського району Житомирської області, в маєтку Михайла Миклухи, брата відомого антрополога Миколи Миклухо-Маклая. Заснований 1927 року, як лісова професійна школа.

Історія[ред. | ред. код]

Створений 1927 року як Білокоровицька однорічна лісова школа у селі Білокоровичі сучасного Олевського району Житомирської області. Того ж року, ще до відкриття перетворено на трирічну професійну школу. Заняття розпочались 1 жовтня 1927 року.

1929 року збудоване двоповерхове навчальне приміщення школи.

1930 року на базі школи утворили Ліспромгоспуч який провадив двоступеневе навчання: кваліфікованих робітників на базі 4 класної освіти з терміном навчання 2 роки, та молодшого технічного персоналу на базі 7-річної освіти з трьома роками навчання.

У травні 1931 року Ліспромгоспуч перетворено в Білокоровицький лісний технікум.

У жовтні-листопаді 1931 року в зв'язку з інтенсивним будівництвом оборонної «лінії Сталіна» технікум переведено до Малинського району на хутір Гамарня до маєтку Михайла Миклухи, брата відомого антрополога Миколи Миклухо-Маклая. Навчальний заклад на території Гамарні було об'єднано з лісництвом й утворено навчально-виробничий лісокомбінат. У такому вигляді (технікум + лісництво) з назвою «Малинський навчально-виробничий лісокомбінат» заклад проіснував до 1937 року.

1934 року до складу Малинського технікуму було включено Краснохутірську та Остерську лісові школи Чернігівської області.

У 1937 році лісокомбінат було реорганізовано в Малинський лісотехнічний технікум. До 1941 року в технікумі діяло три відділення: «Лісове господарство», «Лісоексплуатація», «Будівництво і експлуатація лісовозних доріг». Навчалось тоді в технікумі 230—280 учнів щороку.

З початком німецько-радянської війни діяльність технікуму припинилась. Більшість студентів і викладачів було призвано до армії.

Діяльність технікуму почала відновлюватись у лютому 1944 року. 1 жовтня 1944 року заняття відновилися. Навчання проводилось за двома спеціальностями «Лісове господарство» та «Сухопутний транспорт лісу». На цих спеціальностях в перший повоєнний навчальний рік освіту здобували 426 учнів. 1948 року в технікумі відкривається заочне відділення.

Дендропарк МДЛК
Дендропарк МДЛК

У 1950-ті роки споруджується база для проходження практики в урочищі «Омелянівська дача», неподалік села Омелянівка. Тут зведено навчально-лабораторний корпус, гуртожиток, конюшню, декілька будинків для викладачів та персоналу. Технікуму передано 4000 гектарів лісових масивів і при технікумі організовано навчально-виробничий лісгосп. 1954 року зводяться двоповерхові навчальний корпус і гуртожиток.

У 50-х роках заснований історико-краєзнавчий музей «Природи і побуту Полісся».

1952 року відкрилася спеціальність «Промислове і цивільне будівництво», 1952 року — «Устаткування лісозаготівельних підприємств і лісового господарства» (тепер «Експлуатація і ремонт обладнання лісового комплексу»). З 1962 по 1966 рік для забезпечення кадрами Малинської паперової фабрики здійснювався набір студентів за спеціальностями: «Технологія целюлозно-паперового виробництва» й «Обладнання целюлозно-паперового виробництва». Упродовж трьох років (19681970) проводився набір на спеціальність «Лісохімічне виробництво»

У 1990-ті роки збудовано нову їдальню, розпочато будівництво досі недобудованого нового гуртожитку.

2005 року Малинський лісотехнічний технікум реорганізований у Малинський лісотехнічний коледж.

Директори[ред. | ред. код]

  • Бем Володимир Максимільянович (1927—1929);
  • Кучер Зіновій Станіславович (1929—1937);
  • Дубровець Микола Пилипович (1939—1941, 1946—1950);
  • Димнич Аксентій Пантелеймонович (1944);
  • Кушпильов Микола Оверкович (1944);
  • Петров Іван Петрович (1944—1946);
  • Романов І. В. (1951—1954);
  • Корнійчук Анатолій Федосійович (1954—1968);
  • Савін Іван Петрович (1968—1973);
  • Чирва І. К. (1973—1975);
  • Філіпович Ростислав Миколайович (1975—1986);
  • Тищенко Василь Гаврилович (1986—1991);
  • Фесюк Анатолій Володимирович (1991—1997);
  • Борук Валерій Іванович (1997—1999);
  • Сав′юк Михайло Михайлович (1999–?);
  • Дзюбенко Микола Миколайович;
  • Дзюбенко Олександр Миколайович;
  • Іванюк Ігор Дмитрович.

Напрями підготовки[ред. | ред. код]

Територія Малинського лісотехнічного коледжу, що входить до складу Державного ландшафтного заповідника місцевого значення «Гамарня». Тут в кін. ХІХ-поч. ХХ ст. проживала сім'я відомого дослідника, етнолога М. М. Миклухо-Маклая.
Територія Малинського лісотехнічного коледжу, що входить до складу Державного ландшафтного заповідника місцевого значення «Гамарня». Тут в кін. ХІХ-поч. ХХ ст. проживала сім'я відомого дослідника, етнолога М. М. Миклухо-Маклая.
  • «Лісове господарство»;
  • «Мисливське господарство»;
  • «Зелене будівництво і садово-паркове господарство»;
  • «Лісозаготівля та первинна обробка деревини»;
  • «Оброблювання деревини»;
  • «Експлуатація і ремонт обладнання лісового комплексу»;
  • «Землевпорядкування»;
  • «Бухгалтерський облік».

Матеріально-технічна база[ред. | ред. код]

3 навчальні корпуси, навчально-виробничі майстерні, лісорозсадник, теплиця, сучасний спортивний комплекс, гуртожитки на 450 місць, їдальня на 250 місць. Для забезпечення навчального процесу обладнано 67 аудиторій і лабораторій, 4 комп'ютерних класи, бібліотека та читальний зал. Створена електронна бібліотека, підключений швидкісний інтернет, як до навчальних корпусів, так і до гуртожитків.

При коледжі є дендропарк площею 10 гектарів.

Випускники[ред. | ред. код]

Джерела й посилання[ред. | ред. код]