Малі річні бронекатери проєкту 1125

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проєкт 1125 — наймасовіший тип [1] річкових бронекатерів Військово-морського флоту СРСР.

Історія створення[ред. | ред. код]

Репліка бронекатера БК-75

12 листопада 1931 року командування РККФ затвердило технічне завдання створення двох типів бронекатерів .

Великий бронекатер, що передбачався для Амура, планували озброїти двома 76-мм гарматами у двох вежах від танків, а малий бронекатер - однією 76-мм гарматою в танковій вежі. У той же час на бронекатері планували встановити по дві малі вежі з кулеметами гвинтівкового калібру. Максимальне осадження великого бронекатера планували до 0,7 м, а малого — до 0,45 м. Катери мали вміщуватися в залізничні габарити СРСР для можливості перевезень залізницями [2] .

22 червня 1932 року технічне завдання видано організації «Лєнрічсудопроєкт». Для бронекатерів були обрані вежі та гармати від танка Т-28 та бензинові двигуни ГАМ-34 [2] .

У жовтні 1932 року «Лєнрічсудопроєкт» закінчив проектування катерів . Великий бронекатер найменований «Проєкт 1124»; малий - "Проєкт 1125". Ці катери були схожі за конструкцією [2].

1934 року Зеленодольський суднобудівний завод імені Горького отримав оборонне замовлення на будівництво нових для того часу кораблів — річкових бронекатерів проектів 1124 та 1125; за 10 років їх збудовано у кількості 154 [2] одиниці.

Головний конструктор проекту 1125 був Бенуа Юлій Юлійович [2] .

Бронекатери - пам'ятники[ред. | ред. код]

Бронекатери проекту 1125 встановлені як пам'ятки у наступних містах: [2]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В.Прасников «Тайфун» № 18 (№ 6 1999 год)
  2. а б в г д е Александр Широкорад. Русское ноу-хау: речные танки // Военно-промышленный курьер. — № 11 (327) от 24 марта 2010 г. Архівовано з джерела 25 грудня 2017. Процитовано 2011-05-13.
  3. (до 21.06.1941 — БК-115, с 17.07.1941 — БКА-304)