Історична реконструкція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Історична реконструкція легіону Українських січових стрільців періоду 1 св.в.

Історична реконструкція — відтворення матеріальної й духовної культури тієї або іншої історичної епохи й регіону з використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел[1]. Сам рух бере початок у 50-60х роках ХХ століття в країнах Північної Америки та Західної Європи. Поступопо він поширювався на Схід. У Польщі в 1977 році відбувся «І лицарський турнір на замку в Голюб-Добжинь» та «І зліт любителів індіанської культури в Ходзежі»[2]. В Україні першою реконструкторською подією вважається проведення воєнізованого шоу «Ристалище» в честь 1500 річниці Києва у 1982 році за організації Серафима Собка[3].

Мета[ред. | ред. код]

Історична реконструкція — це рух, що ставить перед собою наукові цілі, що й використовує метод рольової гри й наукового експерименту для вирішення проблем і більш глибокого вивчення досліджуваного питання. Серед реконструкторів, чия діяльність спрямована на поширення зацікавлення історією серед населення, популярні методи живої історії (англ. [./Https://en.m.wikipedia.org/wiki/Living%20history#:~:text%3DLiving%2520history%2520is%2520an%2520educational%2Cconvey%2520a%2520sense%2520of%2520the living history]) та історичної стилізації.

Різновиди[ред. | ред. код]

Реконструкторський рух є різноманітним, в силу умовної новизни явища та широкої поширеності у світі. Тому в кожному товаристві є свої критерії рівня історичної реконструкції. Умовно учасників руху можна поділити на такі категорії: відтворювачі-реконструктори (професіонали), які працюють над історичною реконструкцією, роблять наукові дослідження та є науковцями із спеціалізацією «реконструкція»; відтворювачі-хобісти, найчисельніша група, в якій немає спільної єдності і складається з численних підгруп, між якими часом виникають непорозуміння в зв’язку із розкутішим ставленням до трактувань та опрацювань джерел. Здебільшого, фестивалі історичної стилізації є їхньою цариною; відтворювачі-продовжувачі – незначна кількість осіб, які діляться на дві групи: які стилізують(допускають неточності) свідомо та ті, які пристосовують давні практики в сучасність, здебільшого неоязичники; вибіркові відтворювачі – незначна група, яка основний акцент ставить на спосіб, а не на достовірність (до прикладу стилізатори бою, яким важливе не достовірне обладнання, а техніки бою); та особи на межі стилізації та вигаданих ігор – вони трактують історію дуже довільно і їхньою ціллю не є ні достовірність, ні стилізація., здебільшого це фанати трендів[4], як от тотальне зацікавлення Польщею періоду XIV століття, в часі виходу гри «Відьмак 3».

Тлумачення[ред. | ред. код]

Термін «історична реконструкція» може вживатися у двох значеннях: Відновлення зовнішнього вигляду й конструкції об'єкта, теоретичне або практичне, засноване на його збережених фрагментах, залишках, і наявної історичної інформації про нього, за допомогою сучасних методів історичної науки (у тому числі, такого методу, як археологічний експеримент). Аналогічно визначаються історична реконструкція процесів, подій і технологій. Діяльність, спрямована на відновлення різних аспектів історичних подій, об'єктів і т.д.

Історична реконструкція — сучасний вид молодіжного дозвілля, який одержав поширення в колі людей, що захоплюються історією та мистецтвом. Серед можливого дозвілля, в контексті реконструкції, є можливість членства в різноманітних клубах та фестивалі. Тематики фестивалів історичної реконструкції бувають цілком різними. Із найбільш популярних можна виділити фестивалі: античності, раннього, високого та пізнього середньовіччя, нового часу, наполеонівського періоду, першої та другої світових воєн, холодної війни та часом окремо лицарських турнірів. В суспільному контексті тематика середньовіччя є найбільш популярною, оскільки період є відверто романтизованим завдяки численним казки, легенди, романам, фільмам, аніме, серіалам та комп’ютерним іграм. Не менш важливою є різноманітність періоду - оскільки Середні Віки є об'єднюючою назвою для періоду більш як тисячі років, є можливість більшого різноманіття як для дослідження, так і для репрезентації.

Бої[ред. | ред. код]

В історичній реконструкції є багато напрямків, у тому числі й спортивний.Наприклад, існує кілька федерацій історичного фехтування. Регулярно проводяться спортивні турніри. Фестивалі й масові постановки боїв проводяться, в основному, клубами історичного фехтування й реконструкції за підтримки адміністрації областей і міст, де проводиться захід.

Серед видів боїв, представлених на фестивалях, зокрема є: сучасний мечoвий бій (Modern Sward Fighting)[5], учасники якого застосовують середньовічні техніки бою, проте із застосуванням виключно сучасного тренувального обладнання. Для цією групи важливою є саме техніка бою; Історичні Європейські бойові мистецтва (Historical European Matrial Art), також відома під назвою ХЕМА (HEMA)[6] займається дослідженням історичних технік бою на основі збережених джерел – фехтбуків. До прикладу міжнародна асоціація яка має свої осередки в країнах Північної Америки та Європи ХЕМА Альянс (HEMA Alliance). Їхньою ціллю є історична достовірність технік бою, що є частиною явища інсценізації в плані того, що це реальний бій, в якому використовують стиль бою та зброю відповідну до періоду; також до боїв відносяться поєдинки любителів, що відбуваються під час фестивалів. Варто зауважити, що любителями є учасники історичних товариств, які беруть участь у фестивалі. Їхні дії спрямовані на розвагу: як глядачів, так і власну, у вигляді змагань між клубами.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Історико-психологічна реконструкція психологічної думки в етнокультурному просторі України: монографія / В.Т. Куєвда,В.М. Лєтцев, В.Ф Литовський, А.М. Маслюк, Ю.Т. Рождєственський, В.В. Турбан, М.-Л.А. Чепа, В.В. Шусть. - Кіровоград, 2012. - 258 с. ISBN 978-966-189-135-6.
  2. ↑ Łopatecki K., Walczak W. (2007). Zeszyty Dziedzictwa Kulturiwego: tom 1: Białystok i Podlasie (польська). Białystok. с. 203–222. 
  3. ↑ https://plus.google.com/b/101938688787495382801 (19 травня 2011). Помер Серафим Собко - ідеолог і родоначальник лицарського руху Києва. Велика Епоха (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 
  4. ↑ Bogacki, Michał (2010). Turystyka Kulturowa // O współczesnym „ożywianiu” przeszłości – charakterystyka odtwórstwa historycznego (польська). Poznań. с. 4–27. 
  5. ↑ Battle Heritage – Modern Sword Fighting (амер.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 
  6. ↑ HEMAA. HEMA Alliance (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історична реконструкція
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Історична_реконструкція&oldid=36921015