Мамеч
| село Мамеч | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Овруцька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 74 |
| Площа | 0,36 км² |
| Густота населення | 205,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11117 |
| Телефонний код | +380 4148 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°18′08″ пн. ш. 28°59′36″ сх. д. / 51.30222° пн. ш. 28.99333° сх. д.Координати: 51°18′08″ пн. ш. 28°59′36″ сх. д. / 51.30222° пн. ш. 28.99333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
136 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11117, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Велика Чернігівка |
| Карта | |
  Мамеч | |
 Мамеч | |
| Мапа | |
| |
Ма́меч — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Овруцької міської громади. Населення становить 74 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Норину. У селі функціонує водозабірна свердловина, що належить комунальному підприємству «Відродження» Овруцької міської ради Житомирської області[1].
Історія[ред. | ред. код]
Поселення відоме з першої половини 19 століття[2] як оселище старовірів поморської згоди (Данилівська)[3].
На мапі Волинської губернії 1866—1867 рр. Шуберта Ф. Ф. поселення значиться як слобода Мамень.[4] Жителі слободи старообрядної общини належали до міщанського стану і були приписані до овруцької, народицької, житомирської та новоград-волинської громад[5]. У 1983 році в поселенні проживало 22 родини в них 78 осіб чоловічої статі[5].
У 19 столітті слобода належала до Богданівського маєтку разом з селом Мала Чернігівка[2].
У 1906 році Мамеч, село Гладковицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 15. Дворів 45, мешканців 250.
У 1869—1870 році в селі діяла етнографічно-статистична експедиція Російського географічного товариства під керівництвом Павла Чубинського[6].
До 1923 року входило до складу Гладковичської волості Овруцького повіту.
У 1926—54 роках — адміністративний центр Мамецької сільської ради Овруцького району[7].
У 1930 році у селі організовано артіль «Червоний оратай».
1946 року молільня, яка знаходилась в селі згоріла. В зв'язку з цим та «відсутністю служителя культу» у квітні 1948 року релігійну громаду знали з державної реєстрації[3].
На 1972 рік в селі проживало 337 жителів в 88 дворах. Працював клуб та школа[2]. Після аварії на Чорнобильській АС у 1985 році село потрапило до зони гарантованого добровільного відселення.
У 2012 році в селі діяла етнографічна експедиція А.Сичевського та С.Таранця (Житомирський державний університет ім. Івана Франка)[8][3].
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ Закупівля - Поточний ремонт водозабірної свердловини в с. Мамеч Овруцького району Житомирської області. - UA-2020-10-21-002750-c. Zakupki.prom.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ а б в Історія – Овруцька міська рада (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ а б в Сичевський, Антон (2015). Старообрядницькі громади на Житомирщині у 1945-1991 рр. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (українська) . Житомир.
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 8 листопада 2016.
- ↑ а б РОЗСЕЛЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ СТАРООБРЯДЦІВ ВОЛИНІ В XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст. elibrary.com.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ Сичевський, А. О. Росіяно-старообрядці Волині-Житомирщини у ХІХс.: вектори імміграції, соціально-правове становище, демографічні зміни // Гілея. Науковий вісник. Випуск 134 (українською) . с. 10—18.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ А. А. Сычевский, С. В. Таранец (2013). Историко-этнографическая экспедиция на Житомирщину июля 2012 года // Судьба старообрядчества в XX – начале XXI вв.: история и современность: сборник научных трудов и материалов (російська) . с. 205—227.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Мамеч [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Генеральний план села [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.].
Джерела[ред. | ред. код]
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. — ISBN 966—690–090–4
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.