Овруцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Овруцький район
Ovruchskiy rayon gerb.png Flag of Ovruczky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1824200000
Утворений: 1925
Населення: 56706 (на 1.02.2016)
Площа: 3222 км²
Густота: 18.5 осіб/км²
Тел. код: +380-4148
Поштові індекси: 11100—11163
Населені пункти та ради
Районний центр: Овруч
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 134
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 11106, Житомирська обл., Овруцький р-н, м. Овруч, вул. Тараса Шевченка, 31-а, 3-37-62
Веб-сторінка: Офіційний сайт Овруцького районуОвруцька РДА
Голова РДА: Левківський Микола Григорович
Голова ради: Налапій Василь Васильович

Commons-logo.svg Овруцький район у Вікісховищі

О́вруцький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північній частині Житомирської області, районний центр розташований у місті Овруч. Один з найбільших районів України. Населення становить 58 637 осіб (на 1.08.2013). Площа — 3222 км². Утворено 1925 року.

Географія[ред.ред. код]

Пам'ятний знак жертвам Чорнобильської трагедії та відселеним селам району
Монумент загиблим словацьким воїнам у 1941–1943 рр.

Район входить до складу Поліської зони. На території району знаходиться частина Поліського природного заповідника площею 7,5 тис.гектарів. Овруцький район межує на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь, на південному сході — з Народицьким, півдні — Коростенським, на південному заході — з Лугинським, і на заході — з Олевським районами області. Найбільшою річкою є Норин — притока Ужа. Овруцький район багатий на корисними копалинами. Тут зосереджені родовища пірофілітових сланців (єдиного в Україні) та кварциту, що має велике значення для забезпечення сировиною (флюсами) потреб металургійної промисловості. В районі найбільша лісистість, і становить вона понад 60 відсотків території.

Історія[ред.ред. код]

Центром району є місто Овруч — одне з найдавніших у Східній Європі. 977 року воно вперше згадується в літопису під назвою Вручий. Уже в X столітті місто було значною фортецею та центром древлянської землі й одним з найвизначніших давньоруських міст з розвинутими ремеслами. На початку XIV століття місто стало значним економічним центром і входило до Галицько-Волинського князівства. Потім Овруч був під владою Литви, шляхетської Польщі. Після приєднання Правобережної України до Росії Овруч, у 1794 році, увійшов до Ізяславського помісництва, а в 1797 році — до складу Волинської губернії.

Ввечері 8 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду відділ Івана Ремболовича з Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки підірвав залізничний міст через ріку Жерев біля Ігнатполя, у межах теперішнього Овруцького району.

17—18 листопада 1921 р. під час того ж Листопадового рейду через Журбу, Липські Романи, Кам'янівку, Дівошин, Теклівку, Дуби теперішнього Овруцького району проліг шлях залишків Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки, яка верталася до підпольської України з походу.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Любарську, Малокліщівську та Маломіньківську сільради Малинського району до складу Овруцького району.[1]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділ на 1 міську раду, 1 селишну раду і 31 сільську раду, які об'єднують 137 населених пунктів та підпорядковані Овруцькій районній раді. Адміністративний центр — місто Овруч[2].

Зняті з обліку населені пункти[ред.ред. код]

В Овруцькому районі внаслідок аварії на ЧАЕС було відселено і знято з обліку ряд населених пунктів:

Село Стовпичне та Сидори зняті з обліку 23 квітня 2008 року[3].

Промисловість[ред.ред. код]

У районі знаходиться 18 промислових підприємств, з яких 10 — відкриті і 1 — закрите акціонерні товариства. Серед них — ВАТ ГЗК «Кварцит» та ВАТ «Товкачівський», які забезпечують сировиною потреби металургійної промисловості переважної більшості заводів України, АТВТ «Норинський щебзавод», Овруцький щебзавод виготовляють щебінь. Виробляються також в районі товари народного споживання як продовольчі, так і непродовольчі.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Ця галузь представлена 24 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством Овруцького міжгосподарського лісгоспу — зерно-м'ясо-молочний.

Будівництво[ред.ред. код]

У районі знаходиться 7 будівельно-монтажних і одна ремонтно-будівельна організація. Тривають будівельні роботи з газифікації, водопостачання, проводиться реконструкція шкільних котелень.

Транспортно-комунікаційна інфраструктура[ред.ред. код]

Територією району проходить важлива залізнична магістраль Санкт-ПетербургОдеса, регіональні автошляхи Р28 (до кордону з Білоруссю) і Р02. Загальна довжина автомобільних шляхів району — 699 кілометрів.

Зовнішньоекономічні зв'язки[ред.ред. код]

У 10 зарубіжних країн відправляють свою продукцію підприємства району: Овруцький і Словечанський держлісгоспи — будівельний ліс, пиломатеріали; молочно-консервний завод — молочні консерви; ВАТ «Толкачівський» та ВАТ ГЗК «Кварцит» — кварцитову продукцію.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Овруцького району було створено 99 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 62,84% (проголосували 28 597 із 45 509 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 49,55% (14 170 виборців); Юлія Тимошенко - 16,59% (4 743 виборців), Олег Ляшко - 12,20% (3 490 виборців), Сергій Тігіпко - 5,44% (1 556 виборців), Анатолій Гриценко - 4,17% (1 192 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,68%.[4]

Персоналії[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь
Олевський район Gray compass rose.svg Народицький район
Лугинський район
Коростенський район