Овруцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Овруцький район
Ovruchskiy rayon gerb.png Flag of Ovruczky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1824200000
Утворений: 1925
Населення: 55608 (на 1.01.2018)
Площа: 3222 км²
Густота: 17,3 осіб/км²
Тел. код: +380-4148
Поштові індекси: 11100—11163
Населені пункти та ради
Районний центр: Овруч
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 134
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 11106, Житомирська обл., Овруцький р-н, м. Овруч, вул. Тараса Шевченка, 31-а, 3-37-62
Вебсторінка: Офіційний сайт Овруцького району
Овруцька РДА
Овруцька райрада
Голова РДА: Чепурко Ярослав Олексійович[1]
Голова ради: Китиця Віталій Володимирович
Мапа

Commons-logo.svg Овруцький район у Вікісховищі

О́вруцький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північній частині Житомирської області, районний центр розташований у місті Овруч. Один з найбільших районів України. Населення становить 58 637 осіб (на 1.08.2013). Площа — 3222 км². Утворено 1925 року.

Географія[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак жертвам Чорнобильської трагедії та відселеним селам району
Монумент загиблим словацьким воїнам у 1941—1943 рр.

Район входить до складу Поліської зони. На території району знаходиться частина Поліського природного заповідника площею 7,5 тис.гектарів. Овруцький район межує на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь, на південному сході — з Народицьким, півдні — Коростенським, на південному заході — з Лугинським, і на заході — з Олевським районами області. Найбільшою річкою є Норинь — притока Ужа. Овруцький район багатий на корисними копалинами. Тут зосереджені родовища пірофілітових сланців (єдиного в Україні) та кварциту, що має велике значення для забезпечення сировиною (флюсами) потреб металургійної промисловості. В районі найбільша лісистість, і становить вона понад 60 відсотків території.

Історія[ред. | ред. код]

Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії з 27 сільських рад Гладковицької, Христинівської, Велико-Фосенської, Покалівської та Норинської волостей Овруцького повіту.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Овруцький район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 4 травня 1935 року район було віднесено до Коростенського округу в складі Київської області.

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Овруцьким районом у складі.

Значні зміни внутрішньої адміністративно-територіальної мережі району відбулись після аварії Чорнобильській АЕС — внаслідок катастрофи частина населених пунктів була відселена та знята з обліку, разом із сільськими радами[2].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділ на міську та сільську об'єднані територіальні громади, селишну раду і 5 сільських рад, які об'єднують 137 населених пунктів та підпорядковані Овруцькій районній раді. Адміністративний центр — місто Овруч[3].

Зняті з обліку населені пункти[ред. | ред. код]

В Овруцькому районі внаслідок аварії на ЧАЕС було відселено і знято з обліку низку населених пунктів:

Село Стовпичне та Сидори зняті з обліку 23 квітня 2008 року[4].

Промисловість[ред. | ред. код]

У районі знаходиться 18 промислових підприємств, з яких 10 — відкриті і 1 — закрите акціонерні товариства. Серед них — ВАТ ГЗК «Кварцит» та ВАТ «Товкачівський», які забезпечують сировиною потреби металургійної промисловості переважної більшості заводів України, АТВТ «Норинський щебзавод», Овруцький щебзавод виготовляють щебінь. Виробляються також в районі товари народного споживання як продовольчі, так і непродовольчі.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Ця галузь представлена 24 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством Овруцького міжгосподарського лісгоспу — зерно-м'ясо-молочний.

Будівництво[ред. | ред. код]

У районі знаходиться 7 будівельно-монтажних і одна ремонтно-будівельна організація. Тривають будівельні роботи з газифікації, водопостачання, проводиться реконструкція шкільних котелень.

Транспортно-комунікаційна інфраструктура[ред. | ред. код]

Територією району проходить важлива залізнична магістраль Санкт-Петербург — Одеса, регіональні автошляхи М21 (до кордону з Білоруссю) і Р02. Загальна довжина автомобільних шляхів району — 699 кілометрів.

Зовнішньоекономічні зв'язки[ред. | ред. код]

У 10 зарубіжних країн відправляють свою продукцію підприємства району: Овруцький і Словечанський держлісгоспи — будівельний ліс, пиломатеріали; молочно-консервний завод — молочні консерви; ВАТ «Толкачівський» та ВАТ ГЗК «Кварцит» — кварцитову продукцію.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Овруцького району було створено 99 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 62,84 % (проголосували 28 597 із 45 509 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,55 % (14 170 виборців); Юлія Тимошенко — 16,59 % (4 743 виборців), Олег Ляшко — 12,20 % (3 490 виборців), Сергій Тігіпко — 5,44 % (1 556 виборців), Анатолій Гриценко — 4,17 % (1 192 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,68 %.[5]

Персоналії[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Овруччина: (історія рідного краю) / [С. Бондаренко]. — Коростень (Житомир. обл.) ; Овруч. (Житомир. обл.): Стужук В. М., 2017. — 63 с. : іл., портр. ; 20 см. — Авт. зазначено на обкл. — ISBN 978-966-97593-6-8
Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь
Олевський район Gray compass rose.svg Народицький район
Лугинський район
Коростенський район