Очікує на перевірку

Мамо, я льотчика люблю...

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мамо, я льотчика люблю)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамо, я льотчика люблю...
Постер до фільму
Жанрмелодрама, драма
РежисерОлександр Ігнатуша
ПродюсерІгор Ставчанський
СценаристВіра Мельник
У головних
ролях
Ольга Сумська
Ігор Пісний
Сергій Калантай
ОператорВасиль Бородін
КомпозиторАндрій Шусть
КінокомпаніяКіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість90 хв.
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Рік2012
Дата виходу23 жовтня 2012 (KIFF Molodist)
Кошторис₴5,0 млн.
IMDbID 10097664

«Мамо, я льотчика люблю…» — український повнометражний художній фільм 2012 року режисера Олександра Ігнатуші.[1][2]

Фільм не виходив у широкий український прокат. Уперше прем'єра фільму відбулася 23 жовтня 2012 на позаконкурсному показі програми «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[3] Телевізійна прем'єра фільму відбулася на телеканалі Інтер.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Відому актрису полишає чоловік. Жінка не може з цим змиритися. Проте невдовзі знаходить нове кохання — льотчика, з яким хоче прожити решту життя.

У ролях

[ред. | ред. код]
У головних ролях
  • Ольга Сумська — відома українська акторка Любов Журба за 40, яку кинув чоловік
  • Ігор Пісний — Олександр Санін, колишній учень Любові Журби, який замість акторської кар'єри обрав авіаційну
  • Сергій Калантай — Іван Журба, колишній чоловік Любові Журби
У другорядних ролях

Творча команда

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Кошторис

[ред. | ред. код]

Кошторис фільму — ₴5,0 млн, з них частка Держкіно — 100 %.[4]

Фільмування

[ред. | ред. код]

Про фільм вперше заговорили на Студії Довженка, ще у 2008 році, але як про один з «заморожених» пректів.[5] До того як режисером стрічки у 2011 році став Олександр Ігнатуша, за неї бралися різні режисери і з різних причин, але почавши, не закінчували роботи.[6] Одним з «ранніх» режисерів, які мали зняти стрічку була Людмила Єфименко.

Загалом фільмували стрічку впродовж трьох років на Кіностудії Довженка.[7][8] Всі зйомки фільму проходили в Києві.[9]

Реліз

[ред. | ред. код]

23 жовтня 2012 року фільм було представлено у позаконкурсній програмі «Українські прем'єри» на київському МКФ «Молодість».[10][11][12]

Фільм не виходив у широкий український прокат. Під час презентації фільму на МКФ «Молодість» потенційним дистриб'ютором називали B&H.[13][14] Пізніше з'ясувалося що потенційний дистриб'ютор з невідомих причин не взяв фільм.[6]

Відгуки кінокритиків

[ред. | ред. код]

Фільм отримав негативні відгуки від українських кіноктритиків. Так кінокритик видання Урядовий кур'єр Лілія Бондарчук найбільшими недоліками фільму назвала слабку гру акторів та слабкий сюжет, зазначивши що у фільмі немає «ані краплини справжньої колізії, ані катарсису». На думку Бондарчук єдиним актором, який дійсно якісно зіграв у стрічці, був Михайло Кукуюк.[13]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. я льотчика люблю!» // «Сіверщина», 13 травня 2012
  2. Мавр своє зробив… // Голос України, 17 листопада 2012
  3. Українські прем'єри МКФ «Молодість»: «Мамо, я льотчика люблю!» Олександра Ігнатуші // platfor.ma, 23 жовтня 2012
  4. Фільми, створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно станом на 1 січня 2019 р. // Держкіно, 2019
  5. Український Голлівуд: бути чи забути? Кіностудія імені Олександра Довженка відзначає 80-річчя // ДМ, 15 вересня 2008
  6. а б Олександр Ігнатуша? Ви його напевно знаєте! // Кіно-театр, № 3 2017
  7. На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером // meest-online.com, 8 листопада 2012
  8. Вирізали всі еротичні сцени з Ольгою Сумською // navsi100.com, 25 жовтня 2012
  9. Режисер Ігнатуша зняв фільм про любов за 6 млн бюджетних гривень // Gazeta.ua, 15 жовтня 2012
  10. На фестивалі «Молодість» відбулася прем'єра українського фільму «Мамо, я льотчика люблю» // День, 24 жовтня 2012
  11. Кіностудія ім. Довженка за 20 років Незалежності випустила свій перший повнометражний фільм // 1+1, 24 жовтня 2012
  12. Програма-каталог 2012. Позаконкурсна програма. Українські прем'єри. molodist.com, 24 жовтня 2012
  13. а б Лілія Бондарчук. Недоліт, або Приховані амбіції українського фільму // Урядовий кур'єр, 15 грудня 2012
  14. Не пролетіти б… Фільм «Мамо, я льотчика люблю», профінансований за програмою підтримки українського кіно, може вийти на широкі екрани України // Україна молода, #159 за 25.10.2012

Посилання

[ред. | ред. код]