Мандат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мандат (лат. mandatum — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.

Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним в різних пропорціях.

Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:

  1. депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради;
  2. депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;
  3. депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази;
  4. виборці можуть відкликати депутата.

Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується наступним чином:

  1. народний депутат вважається представником усього народу;
  2. народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його трудовий статус подібний до статусу державних службовців;
  3. депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»;
  4. виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.

З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. Нагребельний. Мандат // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.420 ISBN 978-966-611-818-2