Мандат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мандат (лат. mandatum — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.

Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним в різних пропорціях.

Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:

  1. депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради;
  2. депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;
  3. депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази;
  4. виборці можуть відкликати депутата.

Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується наступним чином:

  1. народний депутат вважається представником усього народу;
  2. народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його трудовий статус подібний до статусу державних службовців;
  3. депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»;
  4. виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.

З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Нестерович В. Ф. Виборче право України: Підручник / В. Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015
  • МАНДАТ ДЕПУТАТСЬКИЙ // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.

Література[ред. | ред. код]

  • В. Нагребельний. Мандат // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.420 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]