Мануель де Ланда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мануель де Ланда
Народився 1952[1][2][…]
Мехіко, Мексика[1][4]
Країна  США
 Мексика
Діяльність філософ, викладач університету, письменник, інформатик, кінорежисер
Alma mater Школа образотворчих мистецтвd
Знання мов іспанська[5]
Заклад Європейська вища школаd і Колумбійський університет
Напрямок Матеріалізм
IMDb ID 2649314

Мануель де Ланда (нар. 1952) — мексикансько-американський письменник, митець і філософ. Живе в Нью-Йорку з 1975 року, є викладачем архітектури в Школі архітектури Прінстонського університету та Школі дизайну Університету Пенсільванії, де викладає курси з філософії міської історії та динаміки міст як історичних акторів, з наголосом на важливості розуміння самоорганізації та матеріальної культури в розумінні міста.

Де Ланда також викладає теорію архітектури в Інституті Пратта та є завідувачем кафедри імені Жиля Делюза та професором філософії в Європейській Вищій Школі.

Філософська праця[ред. | ред. код]

Серед відомих робіт де Ланди — «Війна в епоху розумних машин» (1991), «Тисяча років нелінійної історії» (1997), «Інтенсивна наука та віртуальна філософія» (2002) і «Нова філософія суспільства: теорія асамбляжів та соціальна складність» (2006). Його праця багато в чому посилається на теорії французьких філософів Жиля Делюза та Фелікса Ґваттарі, з одного боку, та сучасній науці, матеріалізмі, теорії самоорганізації, штучному житті та інтелекті, економіці, архітектурі, теорії хаосу, історії науки, нелінійній динаміці, клітинних автоматах, з іншого. Його книга 2015 року «Філософська хімія: генеалогія наукової галузі» продовжує розвивати його думки щодо філософії науки та наукових досліджень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130194654 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Czech National Authority Database
  4. https://zkm.de/en/person/manuel-de-landa
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.