Маньківський Григорій Ілліч
| Маньківський Григорій Ілліч | |||
|---|---|---|---|
| рос. Маньковский Григорий Ильич | |||
| Народився |
7 (19) березня 1897 Бронниці | ||
| Помер |
8 квітня 1965 (68 років) Москва | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Діяльність | інженер | ||
| Alma mater | Ленінградський гірничий інститут | ||
| Галузь | гірнича справа | ||
| Заклад | Інститут гірничої справи імені Олександра Скочинського | ||
| Вчене звання | член-кореспондент АН СРСР | ||
| Нагороди |
| ||
Манькі́вський Григо́рій Іллі́ч (рос. Маньковский Григорий Ильич; 7 (19) березня 1897 — 8 квітня 1965) — радянський вчений у галузі гірничої справи, член-кореспондент АН СРСР (1960), лауреат Сталінської премії (1946).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 (19) березня 1897 року в місті Бронниці, нині Московської області.
У 1924 році закінчив Ленінградський гірничий інститут.
З 1924 по 1932 роки працював на будівництві вугільних шахт на Донбасі та у Підмосков'ї.
У 1931–1934 роках викладав у Московському гірничому інституті.
З 1932 по 1939 роки — начальник шахт на будівництві Московського метрополітену.
У 1939–1943 роках — замісник головного інженера Головшахтобуду наркомату вугільної промисловості СРСР, з 1943 по 1954 роки — головний інженер тресту «Шахтспецбуд» того ж наркомату.
У 1954–1965 роках працював у Інституті гірничої справи імені О. Скочинського, з 1958 по 1962 роки обіймав посаду заступника директора цього інституту.
Г. І. Маньківський — один із засновників радянської школи будівництва шахтних стовбурів бурінням. Автор шарошечного буріння у складних гірничо-геологічних умовах, робіт по заморожуванню гірських порід при проходці стовбурів та водопониження, науково-методичних робіт з шахтного будівництва та праць з історії гірничої техніки.
Помер 8 квітня 1965 року в Москві.
Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]
Нагороджений чотирма орденами, у тому числі орденом Леніна, та медалями.
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1948).
Лауреат Сталінської премії 1946 року — за роботи по бурінню вертикальних шахтних стовбурів великого діаметра.
Відомі праці[ред. | ред. код]
- Маньковский Г. И. «Специальные способы проходки горных выработок». — М., 1958.
- Маньковский Г. И. «Специальные способы сооружения стволов шахт». — М., 1965.
- Маньковский Г. И. «Курская магнитная аномалия». — М., 1962.
Література[ред. | ред. код]
- Мельников Н. В. «Горные инженеры — выдающиеся деятели горной науки и техники» — М., 1970.
Посилання[ред. | ред. код]
- Большая советская энциклопедия: Маньковский Григорий Ильич(рос.)
- Горная энциклопедия: Маньковский Григорий Ильич [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Российская еврейская энциклопедия: Маньковский Григорий Ильич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)