Московський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Московський метрополітен
Логотип метро в системе бренда московского транспорта.svg
Інформація
Країна Росія Росія
Місто Москва
Дата відкриття 15 травня 1935 року
Довжина ліній 331.7 км
Кількість станцій 199
Кількість ліній 12
Пасажиропотік за добу 6,55 млн (середній, 2009), 9,55 млн (максимальний)
Пасажиропотік за рік 2,392 млрд (2009)
Схема ліній
Moscow metro map uk sb.svg

Московський метрополітен (рос. Московский метрополитен, повна назва — Московский ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени метрополитен имени В. И. Ленина) — система ліній метрополітену у Москві.

Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по декілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а в 1985 році метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло як Московський метрополітен.

Короткий опис мережі[ред.ред. код]

Система включає 12 ліній (включаючи лінію легкого метро) і відгалуження, яке раніше проектувалося як лінія міні-метро, загальна протяжність становить 325,4 км, на яких розташовані 194 станцій. Також до складу метрополітену входить монорейкова дорога. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 8,038 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), в середній календарний день — 6,92 млн поїздок. Всім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером (окрім Бутовської лінії легкого метро, яка позначається як Л1 та 12). Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської і Каховської.

Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філевська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдина підземна станція на ній — «Вулиця Старокачаловська». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильники» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайлівська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Фільовської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворецькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйови гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2002 рік був на реконструкції).

Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. В більшості випадків ескалатори однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуфьєво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.

Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, і станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.

У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і в наш час[Коли?] йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.

Галерея[ред.ред. код]


Лінії метро[ред.ред. код]

Назва лінії №/Колір Російською Введена в дію Довжина Кількість станцій
Сокольницька Moskwa Metro Line 1.svg Сокольническая 1935 30,7 км 21
Замоскворецька Moskwa Metro Line 2.svg Замоскворецкая 1938 39,9 км 22
Арбатсько-Покровська Moskwa Metro Line 3.svg Арбатско-Покровская 1938 45,5 км 22
Філевська Moskwa Metro Line 4.svg Филёвская 1958 14,9 км 13
Кільцева Moskwa Metro Line 5.svg Кольцевая 1950 19,4 км 12
Калузько-Ризька Moskwa Metro Line 6.svg Калужско-Рижская 1958 37,8 км 24
Тагансько-Краснопресненська Moskwa Metro Line 7.svg Таганско-Краснопресненская 1966 42 км 23
Калінінсько-Солнцевська Moskwa Metro Line 8.svg Moskwa Metro Line 8A.svg Калининско-Солнцевская 1979 19,7 км 10
Серпуховсько-Тимірязівська Moskwa Metro Line 9.svg Серпуховско-Тимирязевская 1983 41,2 км 25
Люблинсько-Дмитрівська Moskwa Metro Line 10.svg Люблинско-Дмитровская 1995 28,0 км 17
Каховська Moskwa Metro Line 11.svg Каховская 1995 3,3 км 3
Бутовська Moskwa Metro Line 12.svg Бутовская 2003 10,0 км 7
Монорейкова[1] Moskwa Metro Line 13.svg Монорельс 2004 4,7 км (6)
Всього: 331,7 км 199

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену.

Посилання[ред.ред. код]


Лінії Московського метрополітену
Moskwa Metro Line 1.svg Сокольницька Moskwa Metro Line 2.svg Замоскворецька Moskwa Metro Line 3.svg Арбатсько-Покровська Moskwa Metro Line 4.svg Філевська
Moskwa Metro Line 5.svg Кільцева Moskwa Metro Line 6.svg Калузько-Ризька Moskwa Metro Line 7.svg Тагансько-Краснопресненська Moskwa Metro Line 8.svg Калінінсько-Солнцевська
Moskwa Metro Line 9.svg Серпуховсько-Тимірязівська Moskwa Metro Line 10.svg Люблінсько-Дмитрівська Moskwa Metro Line 11.svg Каховська (ТПК) Moskwa Metro Line 12.svg Бутовська
Moskwa Metro Line 13.svg Монорейкова Moskwa Metro Line 14.svg Кільцева залізниця Кожухівська Новомосковська