Маренич Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маренич Анатолій Григорович
Маренич Анатолій Григорович.jpg
Народився 30 січня 1905(1905-01-30)
Харків
Помер 7 жовтня 1972(1972-10-07) (67 років)
Свердловськ
Поховання Широкореченське кладовище[d]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність актор оперети, кіноактор, режисер
Роки діяльності 1923—1972
IMDb nm0546464
Нагороди та премії

народний артист РРФСР

Орден Трудового Червоного Прапора

Анато́лій Григо́рович Маре́нич (* 30 (17) січня 1905, Харків — † 7 жовтня 1972, Свердловськ) — український та російський театральний актор й режисер. 1960 — народний артист РРФСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з багатодітної родини. 1923 року закінчив Харківську драматичну студію Наросвіти; розпочав сценічну діяльність, дебютувавши в харківському театрі «Металіст».

Протягом 1924—1932 років виступав в опереткових трупах, зокрема, Києва, Ленінграда, Ростова-на-Дону, Ташкента, Харкова.

Починаючи 1933 роком — артист Свердловського театру музичної комедії.

У своїх сценічних образах поєднував гротескну гостроту з реалістичною достовірністю, критики в грі відмічали легкість діалогу, тонке чуття ритму, виразність пластичного малюнку ролі. Валерій Баринін звав його «фантастично талантливим коміком з трагічним лицем».

Вважається — разом з Г. М. Яроном та М. Г. Водяним — одним з найкращих радянських опереточних коміків.

Проживав в шлюбі з акторкою Свердловського театру музичної комедії Поліною Ємельяновою.

Починаючи 1991 роком, в Свердловському театрі музичної комедії присуджується Премія ім. А. Г. Маренича — «друзям театру» — за внесок у розвиток жанру оперети. В різні роки її лауреатами ставали Герард Васильєв, Максим Дунаєвський, Едуард Жердер, Ніна Енгель-Утіна, Галина Петрова, Володимир Смолін.

Деякі з виконаних ролей в театрі:

  • 1935 — Митрусь — «Холопка» М. М. Стрельникова,
  • 1938 — Яшка-артилерист — «Весілля в Малинівці» Б. О. Александрова,
  • 1944 — Свіньїн, Плющихін — «Тютюновий капітан» В. В. Щербачова,
  • 1955 — Кошкаров — «Марк Береговик» К. А. Кацман,
  • 1965 — Трепло — «Чорний дракон» Д. Модуньйо,
  • Яшка-буксир — «Біла акація» І. Дунаєвського,
  • Філіпп — «Вільний вітер» І. Дунаєвського,
  • Наполеон — «Баядера» І. Кальмана,
  • Боні — «Сільва» І. Кальмана,
  • Терентій Кузькін — «Анютині очка» Ю. Мілютіна,
  • Бурмак — «Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна,
  • Богдан Сусік — «Трембіта» Ю. Мілютіна,
  • Слизняк — «Чорна береза» А. Новикова,
  • Аполінарій — «Вогники» Г. Свиридова,
  • Агафон — «Сто чортів і одна дівчина» Т. Хрєнникова,
  • Габардинов — «Золоте вино»,
  • Еміль — «Роз-Марі»,
  • Гаспар Ренодьє — «Шумить Середземне море…»

Знявся у фільмах:

  • Мрозик — «У вогні броду нема», 1967,
  • Шуфлері — «Звана вечеря з французами» (фільм-спектакль), 1970.

Джерела[ред. | ред. код]