Марковець Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Петрович Марковець
біл. Віктар Пятровіч Маркавец
Viktar Markavets.jpg
Народження 5 серпня 1947(1947-08-05)
Докшиці
Смерть 17 вересня 2013(2013-09-17) (66 років)
Національність білорус
Громадянство СРСР СРСРБілорусь
Навчання Білоруська державна академія мистецтв
Діяльність художник

CMNS: Марковець Віктор Петрович на Вікісховищі

Віктор Петрович Марковець (біл. Віктар Пятровіч Маркавец; *5 серпня 1947(19470805), Докшиці — †17 вересня 2013) — білоруський художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Білоруський театрально-мистецький інститут (1971). Навчався в Івана Ахремчика. Працював у різних жанрах станкового живопису. Участь у художніх виставках брав з 1971 року. Член Спілки художників Білорусі з 1977 року. Нагороджений премією Ленінського комсомолу Білорусі (1980).

Разом з Олексієм Марачкіним, Володимиром Короткевичем, Чернявським брав участь у дисиденській групі інтелігенціх «На Паддашку», належав до незалежної спілки художників «Пагоня».

Творчість вирізняється поєднанням композиційного і кольрового рішень та строгою окресленістю малюнка. Марковець реконстроював портрети визначних діячів білоруської історії та культури — Владислава Сирокомлі, Вінцента Дуніна-Марцинкевича та його дочки Каміли, батьків Якуба Коласа та Янка Купали. Створив цілу серію праць присвячених Кастусю Калиновському.

З 1992 року співпрацював з поетом Олесем Розановим. Першим їхнім спільним проектом стала серія з шести картин, об'єднаних назвою «Яйцеквадрати». Потім вони створили «Іствы», «Зворотна симетрія». Малюнки з «Яйцеквадратів» лягли в основу художнього оформлення усіх наступних картин Олеся Розанова.

Сім'я[ред. | ред. код]

Разом з дружиною, мистецтвознавцем Тетяною Горанською, створив у Мінську арткав'ятню «Хороші думки», яка існувала з 2001 по 2012 рік (за цей час в кав'ярні провели більш ніж 300 виставок творчості білоруських художників); збудували собор у Заслав'ї собор імені всіх білоруських святих (освячений у 2013 році); ровели у Заслав'ї ряд історико-мистецьких вистав, в яких реконструювали події та образи тисячорічної історії Заслав'я; разом з художниками Заслав'я заснували в 2002 році Творче громадське об'єднання «Художник», головою якого Віктор Марковець був 11 років.

Дочка Віктора, Тетяна Марковець, — художниця техніки витинанки та саломоплетення, мистецтвознавець.


Література[ред. | ред. код]

  • Маркавец Віктар Пятровіч // Беларуская энцыклапедыя: у 18 т. / рэдкал.: Г. П. Пашкоў [і інш.]. — Мн., 1996 — Т. 10. — С. 114.
  • Маркавец Віктар Пятровіч // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Докшыцкага раёна / рэдкал.: Г. П. Пашкоў [і інш.]; маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн., 2004. — С. 628–631.
  • Гаранская Т. Вясна на Докшыцкай зямлі // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 12, 1991.
  • Разанаў А. «Яйкаквадраты»: Уводзіны // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 4;
  • Вярэміч М. Час яшчэ не настаў // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 11, 1997;
  • Коўрык А. Дар любові і надзеі // часопіс «Мастацтва Беларусі» № 8, 2001;
  • Гаранская Т. Заслаўе. Гістарычны краявід. Жывапіс Віктара Маркаўца. — Мн., 2005;
  • Харэўскі С. Віктар Маркавец. Свята ў Докшыцах // Сто твораў ХХ стагоддзя. — Вільня, 2012;
  • Жыве ў Заслаўі мастак // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка горада Заслаўе / рэдкал.: Г. К. Кісялёў (і інш.); маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн., 2000. — С. 355–356.