Якуб Колас
| Якуб Колас | |
| Дата народження | 3 листопада 1882 |
|---|---|
| Дата смерті | 13 серпня 1956 (73 роки) |
| Рід діяльності | поет |
| Нагороди |
Орден Леніна |
Я́куб Ко́лас (справжнє ім'я — Міцкевич Костянтин Михайлович; 22 жовтня (3 листопада) 1882 — †13 серпня 1956) — білоруський поет, народний поет БРСР (1926), академік АН БРСР (з 1928), член Союзу письменників СРСР (1934), заслужений діяч науки (1944), депутат Верховної Ради БРСР (1938–1956) і Верховної Ради СРСР (1946–1956), голова Білоруського республіканського комітету захисту світу.
Сталінська премія (1946, 1949). Якуб Колас нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
У Білорусі діє меморіальний для літератури музей Я. Коласа, його образ втілений в пам'ятниках; ім'я Я. Коласа в різний час було присвоєне вулицям, площам (зокрема одна з центральних площ Мінська), організаціям (наприклад, Національний державний гуманітарний ліцей і його філіали) тощо.
Якуб Колас — великий поет білоруської літератури. Він увібрав неповторну красу рідного краю і змалював у своїх творах безсмертну велич своєї землі, свого народу. Українською мовою вперше перекладена й видається широковідома поема класика «Нова земля», яка є одним із визначних творів не тільки слов'янського світу. Видання присвячене 100-річчю початку літературної творчості і 125-річчю з дня народження Якуба Коласа.
Твори[ред. • ред. код]
- Песни неволи (1908)
- Песьні-жальбы (1910)
- Новая зямля (1923)
- Сымон-музыка (1925)
- Рыбакова хата (1947)
- На перепутье (1954)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Якуб Колас |
