Марк Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Кінг
Народився 28 березня 1974(1974-03-28) (49 років)
Ромфорд, Ессекс, Англія
Громадянство Англія Англія
Прізвисько (нікнейм) Справжній король (The Royal King)
Професійна кар'єра 1991 —
Найвищий рейтинг № 11
Поточний рейтинг 52 (на 3 липня 2021 року)
Призові гроші GBP 1,728,730 (на 3 липня 2021 року)
Найвищий брейк 146 (2006 UK Championship)
Кількість сенчурі 154
Перемоги на турнірах
Усього перемог 6
Інші рейтингові турніри 1

Марк Кінг (англ. Mark King; нар. 28 березня 1974 року)  — англійський професійний гравець у снукер.[1]

Марк Кінг став професіоналом у 1991 році і між 1996 і 2015 роками перебував серед 32 кращих гравців Мейнтуру. Він виграв свій перший рейтинговий титул лише в 2016 році, перемігши Баррі Гокінса в фіналі Відкритого чемпіонату Північної Ірландії. Марк також виступав ще в двох фіналах рейтингових турнірів: Welsh Open 1997 року та Irish Masters 2004 року.[1]

Кінг сім разів досягав 1/8 фіналу чемпіонату світу в 1998, 1999, 2001, 2002, 2008, 2009 та 2013 роках, але ніколи не просувався далі цього етапу. Як плідний брейк-білдер на липень 2021 року зробив більше 150 сотенних серій.[1]

Віхи кар'єри[ред. | ред. код]

1997 рік. Досягає свого першого фіналу рейтингового турніру на Welsh Open, перегравши Стіва Девіса та Марка Вільямса. Однак, програє в фіналі Стівену Хендрі 2-9.[2]

2002 рік. Піднімається на 11 місце в світовому рейтингу професіоналів - його найвищий рейтинг за кар'єру.[3]

2004 рік. Поступається в фіналі Irish Masters Пітеру Ебдону 7-10. На шляху до фіналу обіграв Стівена Хендрі, Джиммі Вайта і Кена Догерті.[4]

2013 рік. Всьоме досягає 1/8 чемпіонату світу, обігравши Марка Аллена в Крусіблі, але поступившись потім Діну Джуньху.[3]

2016 рік. Виграє свій перший рейтинговий титул на Відкритому чемпіонаті Північної Ірландії в Белфасті. У фіналі переміг Баррі Гокінса у вирішальному фреймі 9-8. Емоційна промова після перемоги дає йому нагороду «Чарівний момент року» від Міжнародної федерації снукеру.[5]

2018 рік. Виходить до півфіналу European Masters, але поступається Джиммі Робертсону 4-6.[6]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Марк Кінг одружений, дружину звати Саллі. У них четверо дітей.[7]

Кінг - пристрасний футбольний фанат, грає і сам в команді Romford Scorpions в Лізі Ессекса на позиції центрфорварда. Крім снукеру, Марк також давно і серйозно займається боксом.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в CueTracker - Career Total Statistics For Mark King - Professional Results - Snooker Results & Statistics. cuetracker.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  2. Florax, Ron. CueTracker - 1997 Welsh Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  3. а б Mark King. World Snooker (амер.). Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  4. snooker.org: Irish Masters Finals. www.snooker.org. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  5. When Mark King made snooker fans cry after his Belfast triumph. Snooker Chat (англ.). 19 листопада 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  6. D88.com European Masters (2018) - snooker.org. www.snooker.org. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  7. Mark King. IMDb. Процитовано 3 липня 2021. 
  8. Марк Кинг - Портреты бильярдистов - Журнал "Бильярд Спорт". www.billiardsport.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.