Мартті Ларні

Мартті Ларні
Псевдо	Aslak Nuorti і Dan Aster
Народився	22 вересня 1909(1909-09-22) Pakilad, Helsinki northern major districtd, Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія
Помер	7 березня 1993(1993-03-07) (83 роки) Гельсінкі, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	письменник, журналіст, сценарист, поет, драматург, перекладач
Знання мов	фінська
Роки активності	з 1926
Нагороди
IMDb	ID 0488380
Висловлювання у Вікіцитатах

Ма́ртті Йоха́ннес Ла́рні (Martti Larni; до 1942 року Ляйне / Laine; *22 вересня 1909(19090922), Пакіла, сільська громада Гельсінкі — 7 березня 1993, Гельсінкі) — фінський письменник, журналіст, поет, перекладач і кіносценарист; Голова Спілки письменників Фінляндії (1964-7).

За життя Ларні був одним із найвідоміших фінських письменників у Радянському Союзі та інших країнах Східного блоку завдяки своїй книзі «Четвертий хребець» (Neljäs nikama), фактично найвідоміший фін у СРСР після президента Урхо Кекконена.

З життєпису

Ларні народився четвертою дитиною в сім'ї з 9 дітей майстра живопису Йохана Віктора Ляйне (Johan Viktor Laine) та Матільди Пунтіли (Matilda Puntilan). Навчаючись у державній школі, він влітку був пастухом у обійсті своєї матері в Хаухо. На основі цього досвіду він пізніше працював над книгою «Село добрих людей» (Hyvien ihmisten kylä).

Мартті Ларні почав писати вірші та оповідання у 15-річному віці, вперше його вірші були опубліковані в журналі під назвою Juttutupa в 1926 році.

Після державної школи Ларні працював помічником у саду, підприємцем, а також відвідував кооперативну школу. Освіту здобув у Гельсінському університеті.

У 1937–43 роках працював редактором гельсінкського часопису Elanto, згодом (до 1951 року) заввідділом та його головним редактором.

У 1948–9 та 1951–4 роках Ларні жив у США, працюючи журналістом в американсько-фінському видавництві. Після повернення до Фінляндії Ларні працював у 1955–65 роках редактором журналу Me Kuluttajat, а в 1956–9 роках — керівником відділу Центральної конфедерації споживчих кооперативів.

У 1966 році Ларн був нагороджений медаллю Pro Finlandia.

Помер 7 березня 1993 року в Гельсінках. Похований на цвинтарі Мальмі (адреса могили 59-18-240б).

З доробку

Літературну діяльність Мартті Ларні розпочав як поет (збірки віршів «Перелітні птахи», 1938 та «Материнська доля», 1940) і перекладач.

Першим романом Мартті Ларні став «Пригоди в країні Сааме» («Seikkailuja Saamenmaaa») для юнацької авдиторії, опублікований у 1936 році під псевдонімом Aslak Nuorti.

Наступна книга «Безодня» («Kuilu») вийшла друком у 1937 році й викликала величезний резонанс, оскільки в ній розглядалися дуже чутливі теми того часу, громадянська війна у Фінляндії з точки зору червоних і гомосексуалізм. У романі розповідається історія журналіста та письменника Унто Камара, який мав гомосексуальні стосунки з літературознавцем на ім'я доктор Х. Коли починається громадянська війна, Камара приєднується до червоних і вбиває доктора Х. Камара захоплений білими, і білі офіцери вимагають від нього сексуальних послуг в обмін на більш м'який вирок. Після звільнення Камара намагається змінити своє життя і одружується. Зрештою, однак, він убиває свою дружину і кінчає життя самогубством. Особливо праві читачі та критики критикували книгу через її сміливий вміст, вважаючи її хворобливою та морально шкідливою.

Частково через цю критику Ларні не опублікував свою наступну книгу до 1942 року, перед тим змінивши своє прізвище з Ляйне на Ларні. Під час війни він писав сценарії для стрічок кіностудії Suomi-Film і співпрацював з кінорежисером Валентином Ваала над багатьма фільмами.

Одна з книг Ларні, написана після війни «Близький до гріха» (Lähällä syntia, 1946) стала основою для однойменного фільму Ханну Лемісен, прем'єра якого відбулася в 1955 році.

Один з ранніх романів М. Ларні «Шановні бідняки та їхня розмаїта компанія» (1944) є сатирою на збанкрутілих ділків періоду економічної кризи 1930-х, у романі «Нетерпляча пристрасть» (1945) Ларні малює життя робітників. У 1948 опублікував історичний роман «Небо спустилося на землю» (про селянське повстання 15 ст. у Франції).

У 1957 році, базуючись на своєму досвіді, отриманому в Сполучених Штатах, Ларні написав книгу «Четвертий хребець, або Шахрай мимоволі» (Neljäs nikama eli veijari vastoin tahtoaan). Ця книга була їдкою сатирою на американське суспільство й такі його явища, як швидкі шлюби, комерціалізація та незнання американцями решти світу. Головний герой Єреміяс Суомалайнен (Jeremias Suomalainen) переїжджає до США, і незабаром стає там професором і чудодійним цілителем Джеррі Фінном (Jerry Finn). Назва книги походить від того, що один із його співробітників, мануальний терапевт Ісаак Ріверс (Isaac Rivers), вважав, що всі хвороби спини викликані четвертим хребцем хребта.

Без відома Ларні (тобто з порушенням авторських прав) твір було перекладено в Радянському Союзі в 1959 році, і книга відразу ж мала величезний успіх там, а також в інших країнах Східної Європи. Згодом письменник неодноразово бував у Радянському Союзі, виступав на сторінках радянської преси. Так, у 1972 відвідав Україну — Одесу.

Пізніше Ларні продовжив писати сатиричні книги, але жодна з них не сягнула і близько популярності «Четвертого хребця».

Бібліографія

Книги

• «Молоді поети» (Nuoret runoilijat, 1934; під ред. Міки Валтарі)
• «Пригоди в Самі» (Seikkailuja Saamenmaassa 1936, під псевдонімом Aslak Nuorti)
• «Безодня» (Kuilu, 1937, під іменем Мартті Ляйне)
• «Село добрих людей» (Hyvien ihmisten kylä, 1942)
• «Шановні бідяки та їхня розмаїта компанія» (Arvokkaat köyhät ja heidän kirjava seurakuntansa, 1944)
• «Світ двох» (Kahden maailma 1944, під ім'ям Dan Aster)
• «Меч пісні» (Laulun miekka, 1944, спільне видання з іншими авторами)
• «Нетерпляча пристрасть» (Malttamaton intohimo, 1945, під ім'ям Dan Aster)
• «Мамині руки» (Äidin kädet, 1945)
• «Близько до гріха» (Lähellä syntiä 1946)
• «Чорна Венера» (Musta Venus, 1946, під ім'ям Dan Aster)
• «Фонтан, що біжить» (Juokseva lähde, 1947)
• «Небо спустилося на землю» (Taivas laskeutui maahan, 1948)
• «Чорна Венера» (Musta Venus, 1951)
• «Міннесота повертається» (Minnesota palaa, 1952)
• «Четвертий хребець або Шахрай мимоволі» (Neljäs nikama eli Veijari vastoin tahtoaan, 1957)
• «Прекрасна свинарка або спогади фінансової радниці Мінни Карлссон-Кананен» (Kaunis sikopaimen eli Talousneuvos Minna Karlsson-Kanasen muistelmia, 1959)
• «Фінська кішкчка» (Suomalainen mollikissa, 1962)
• «Про це не говорять вголос» (Tästä ei puhuta julkisesti, 1964)
• «Неймовірне щастя» (Uskomatonta onnea, 1966)
• «Первісток» (Esikoispoika, 1968)
• «Сократ в Гельсінкі та інші оповідання» (Sokrates Helsingissä ja muita tarinoita, 1972)
• «Сміятися з Ларні» (Laugh With Larni, 1973)
• «Батьки в декретній відпустці та інші історії» (Isät äitiyslomalle ja muita tarinoita, 1978)

Кіносценарії фільмів

• Над кордоном (Yli rajan, 1938, за романом Урхо Кархумякі, режисер Вільхо Ілмарі)
• Срібні заручини (Hopeakihlajaiset, 1942, за п'єсою Клауса У. Суомели, режисер Вільхо Ілмарі)
• Підмінна наречена (Keinumorsian, 1943, за п'єсою Лаурі Хаарла, режисер Валентин Ваала)
• Пані Туіттупяя (Neiti Tuittupää, 1943, за романом Хільї Валтонена, режисер Валентин Ваала)
• Суддя Марта (Tuomari Martta, 1943, за п'єсою Ілмарі Тур'я, реж. Ханну Лемінен)
• Близько до гріха (Lähellä syntiä, 1955, за власним романом, режисер Ханну Лемінен)

Загалом твори Мартті Ларні перекладено понад 20 різними мовами, в тому числі українською. Окремі твори письменника переклали, зокрема, Е. Лисецька, К. Смирнов і П. Івасенко. Українські переклади побачили світ у часописі «Всесвіт» (Українським друзям про Фінляндію та фіннів. — Фестиваль у спеку. «Всесвіт», 1973, № 8) та окремим виданням з серії «Зарубіжна новела» — Сократ у Хельсінкі. К., 1975.

Джерела та посилання

• Лисецька Е. А. Мартті Ларні // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 132-133 → Стаття на izbornyk.org.ua
• Біографія Мартті Ларні на www.ukrlib.com.ua
• Koskela, Lasse: ”Larni, Martti (1909–1993)”, Suomen kansallisbiografia, osa 5, s. 745–746. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 2005. ISBN 951-746-446-0. / Teoksen verkkoversio. (фін.)
• Біографія Мартті Ларні (англ.)
• Некролог Мартті Ларні в Helsingin Sanomat (фін.)
• Інтерв'ю Мартті Ларні 1964 року
• Об авторах // Совремеменная финская новелла. М.: «Художественная литература», 1985, 591 с. — С. 579 (рос.)