Марценюк Роман Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Марценюк
Марценюк Роман Юрійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Загальна інформація
Народження 27 травня 1992(1992-05-27)
Грибовиця, Іваничівський район, Волинська область, Україна
Смерть 11 березня 2022(2022-03-11) (29 років)
Наливайківка, Макарівська селищна громада, Бучанський район, Київська область, Україна
(загинув у бою)
Поховання Грибовиця
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЕ ТАН (2016).png Танкові війська
Формування
танковий батальйон
14 ОМБр.svg
 14 ОМБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Роман Юрійович Марценюк (27 травня 1992, с. Грибовиця Волинської області — 11 березня 2022, с. Наливайківка, Київської області) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Роман Марценюк народився 27 травня 1992 року у селі Грибовиця (Володимир-Волинський район, Волинська область). Проживав у Нововолинську.

За прикладом брата, уклав січні 2021 року контракт про проходження військової служби, обійнявши посаду навідника танку 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

З початком вторгнення російських військ в Україну захищав Київщину у складі танкового екіпажу, який очолював командир танкового взводу майстер-сержант Олександр Цюпак. 11 березня 2022 року цей екіпаж знищив кілька одиниць бронетехніки противника у селі Наливайківка (Бучанський район), також ефективно відбивав ворожі атаки в напрямку Макарова. На жаль, унаслідок шквального артилерійського обстрілу їхній Т-64 було підбито, з екіпажу вдалося врятуватися лише пораненому механіку-водію, а солдат Марценюк та його бойовий командир загинули.

15 березня 2022 року з почестями похований у рідному селі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Нововолинську прощаються із загиблим героєм. Волинські новини. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. 
  2. Указ Президента України від 20 квітня 2022 року № 264/2022 « Про присвоєння звання Герой України »

Джерела[ред. | ред. код]