Марцін Камінський (шахіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марцін Камінський
Оригінал імені пол. Marcin Kamiński

2009 рік
Країна Польща Польща
Народження 10 березня 1977(1977-03-10) (47 років)
Вроцлав
Титул Міжнародний майстер (1992), Гросмейстер (1996)
Рейтинг ФІДЕ 2457 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2540 (січень 1997)

Марцін Каміньський (пол. Marcin Kamiński; нар. 10 березня 1977, Вроцлав) — польський шахіст, гросмейстер.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

В шахи навчився грати в 4 роки. Від кінця 1980-х років був провідним польським юніором. У 1989 році в Пуерто-Рико виборов титул чемпіона світу серед юніорів у категорії до 12 років. Два роки по тому у Варшаві повторив цей успіх у категорії до 14 років. У 1993 році завоював срібну медаль на чемпіонаті Європи серед юніорів. У 1994 — 1998 роках чотири рази виходив у фінал чемпіонату Польщі. У той період тричі представляв країну на шахових олімпіадах: у Москві (1994), Єревані (1996) і Елісті (1998). Загалом на олімпіадах зіграв 28 партій з результатом +12 -4 =12 (64,3 %), 1998 року на першій резервній шахівниці виборов бронзову медаль з результатом +4 -0 =4 (75 %)[1]. 1996 року ФІДЕ присудила йому звання гросмейстера. Наприкінці дев'яностих відмовився від гри за збірну і участі в престижних турнірах, хоча й належав до числа провідних польських шахістів. Вивчав інформатику в Університеті Техасу в Далласі. У 2002 році команда університету за його участі здобула титул чемпіона США серед університетів. Разом з Павелом Блемом заснував компанію Chessaid , що займається шаховим тренуванням через Інтернет.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1997 року, досягнувши 2540 очок, займав тоді третє місце (позаду Михайла Красенкова і Олександра Войткевича) серед польських шахістів[2].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OlimpBase. Процитовано 7 квітня 2009.
  2. FIDE rating history :: Kaminski, Marcin. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2018.
  3. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]