Маріупольський колоністський округ
47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д. / 47.39833° пн. ш. 37.06972° сх. д.
Маріупольський колоністський округ включав у себе німецькі колонії біля витоків річки Кальчик на північний захід від Маріуполя. Заснований після рішення Комітету міністрів про переселення частини біловезьких колоністів у Катеринославську губернію, затвердженого 2 червня 1831 року Миколою I. Входив до складу Маріупольського/Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Центром округу було село Ґрунау. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворена Ґрунауська та Романівська волості Маріупольського повіту.
Територія Маріупольського колоністського округу становила 46299 десятин (50581 км²). В окрузі було 745 дворів і 137 безземельних сімейств (1857 рік). Працювали 2 олійниці, 23 млини, 50 ткацьких верстатів, 3 церкви і молитовних будинки, 23 школи (1841 рік).[1]
Села[ред. | ред. код]
До складу округу входили села:
|
Населення[ред. | ред. код]
| № | Кількість | Рік |
|---|---|---|
| 1 | 5933 | 1834 |
| 2 | 7367 | 1841 |
| 3 | 10862 | 1859 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник