Розівка (смт)

смт Розівка
	Герб Розівки
	Автостанція в Розівці
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Пологівський район
Громада	Розівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1788 (235 років)
Перша згадка	1788 (235 років)1823—1824 як Розенберг, Розівка —1898 р.
Статус	із 1938 року
Площа	8 км²
Населення	▼ 3199 (01.01.2018)
Густота	400 осіб/км²
Поштовий індекс	70300—304
Телефонний код	+380 6162
Географічні координати	47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д. / 47.39833° пн. ш. 37.06972° сх. д.Координати: 47°23′54″ пн. ш. 37°04′11″ сх. д. / 47.39833° пн. ш. 37.06972° сх. д.
Висота над рівнем моря	220 м
Водойма	р. Калка, р. Сухі Яли ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Розівка
	До райцентру:
- автошляхами:	71 км
	До обл. центру:
- залізницею:	186 км
- автошляхами:	172 км
Селищна влада
Адреса	70300, Запорізька область, Пологівський р-н, смт Розівка, вул. Каштанова, 15
Голова селищної ради	Нестеренко Світлана Анатоліївна
Карта
	Розівка
	Розівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Розівка.

Ро́зівка (німецька колонія поселенців № 7, «Rosenberg», включаюче колишнє село Грунау)^[3] — селище міського типу, адміністративний центр Розівської селищної громади та Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької обласні. Населення на 2018 рік становило 3199 осіб^[2].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Залізнична станція Розівка

Селище міського типу Розівка розташоване за 71 км від районного центру, неподалік від витоків річок Кальчик, Каратиш, Сухі Яли. Примикає до села Зоряне. Через селище проходять автошлях національного значення Н08 та залізниця, станція Розівка. Селище знаходиться за 60 км на північний захід від Маріуполя та за 172 км від обласного центру.

Історія[ред. | ред. код]

Територія сучасної Розівки ще в стародавні часи була заселена землеробськими та скотарськими племенами. Поблизу Розівки в урочищі Кам'яні Могили на річці Калці, що протікає неподалік, у червні 1223 року відбувся перший бій руських князівських дружин і половецького хана Котяна з монголо-татарською ордою Джебе і Субеде

Докладніше: Битва на Калці

Це підтверджують і археологічні знахідки, зокрема бойова сокира руського воїна XIII століття, викопана поблизу селища у 1968 році.

Назва Розівка веде від створеної у 1788 році німецької колонії поселенців № 7, Розенберг (Rosenberg) на площі в 1456 десятин землі за 155 км на південний схід від Запоріжжя німецькими переселенцями (26 сімей) із Західної Пруссії (райони Данцига (Marienburg) і Ельблонга (нім. Elbing)). У 1 км на схід була зведена залізнична станція Розенберг (Розівка) біля якої зводилася сучасна Розівка. Власне колонія Розенберг зараз є окремим селом Зоряне.

У північній частині сучасної Розівки були німецькі колонії № 6 Грунау й № 5 Кронсдорф, що положені над річкою Великим Каратишем, правою притокою Сухих Ялів.

За даними 1859 року у Грунау було 27 подвір'їв, 513 мешканців, 1 лютеранська кірха, 4 заводи; у Кронсдофі — 28 подвір'їв, 511 мешканців, 2 заводи; у Розенберзі — 26 подвір'їв, 513 мешканців.^[4]

Першими переселенцями, що заснували село, були: Abermit, Bechtold (з с. Grünau), Belz, Bersuch (з с. Reichenberg), Bittner (з с. Neuhof), Bohr, Brecht, Buchenmüller, Derksen, Drefke, Eichmann, Enz, Färber, Friedler (від Rosswag / Vaihingen), Frey (з с. Darmstadt), Gabriel (з с. Kronsdorf), Gänzel, Gildisch, Habenicht, Haller (з с. Ludwigstal), Hark (з с. Wasserau), Hoffmann, Horn, Huber, Jungus, Karsten (з с. Tiegenort), Kiebke (з с. Kronsdorf), Kolbe, Krause, Kupfer, Lepecha, Mock, Neufeld, Oberdorfer, Pelz, Rabe, Radke, Reichert (з с. Tiegenort), Reimer, Richter від Lupushorst / Gr. Werder, Roback, Schmidt, Schwoll, Sukowsky, Tabert (з с. Kirschwald), Westhaus, Wulfert (з с. Rosengart), Zehner, Zeping.

У 1857 році налічувалося 26 дворів і 6 безземельних сімей, 1898 р. — змінено назву населеного пункту на село Розівка.

У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 50 школярів.

До 1917 року — Катеринославська губернія, Маріупольський та Олександрівський повіти, Маріупольський колоніальний округ; Олександро-Невська (Грунауська) волость.

Після 1918 року наділ землі скоротився до 945 десятин. Розівська селищна рада діє з 1926 року.

18 липня 1923 року на загальних зборах було прийняте рішення про перейменування села, що тоді мало назву «Олександропіль», на «Люксембург», на честь Рози Люксембург.^[5]

У 1925—1939 роках було центром Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 року — Дніпропетровської області, з 1939 року — Запорізької області)^[6].

1938 р. — присвоєно статус селище міського типу.

Під час Другої світової війни радянські війська відійшли з Розівки 10 жовтня 1941 року.

У 2015 році, на виконання закону України «Про декомунізацію» в Розівці було перейменовано наступні вулиці:

Колишня назва	Сучасна назва
вул. Леніна	вул. Центральна
вул. Чапаєва	вул. Західна
вул. Пролетарська	вул. Трудова
вул. Карла Маркса	вул. Зелена
вул. Кірова	вул. Дружби
вул. Тельмана	вул. Сонячна
вул. Фрунзе	вул. Молодіжна
вул. Калініна	вул. Каштанова
вул. Інтернаціональна	вул. Українська

5 квітня 2018 року утворена Розівська селищна громада.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району, селище міського типу увійшло до складу Пологівського району^[7].

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну Розівка перебуває під тимчасовою окупацією^[8].

22 липня 2022 року пролунав вибух на базі колишньої агрокомпанії «Прогрес» у смт Розівка. Мешканці селища повідомили про загиблих російських окупантів. Їхні тіла тривалий час лежали біля дороги. Припускали, що це сталося внаслідок ракетного удару, який завдали ЗСУ. Але про це самі окупанти промовчали. При цьому пізніше з'ясувався дещо курйозний момент цієї події. Як розповіли мешканці, територія агрокомпанії «Прогрес» після окупації селища використовується росіянами для базування та ремонту військової техніки. Тут вони також проводили ремонт зброї. І або забули в самому стволі снаряд, або він застряг і вони намагалися його дістати, але вийшло так, що стався незапланований постріл, в результаті якого з'явилося ще 5 загиблих російських військових^[9].

2 серпня російські окупанти вночі здійснили обстріли по фермі на вулиці Садовій, де зберігався врожай зерна, сіна. Зерно селяни звозили туди тому, що на току місце зайняли військовою технікою окупантів, а зерно вони заставляли зберігати під відкритим небом. За повідомленням місцевих мешканців, окупанти знову у обстрілах звинуватили ЗСУ.

Взагалі окупантів назбиралось у Розівці більше ніж місцевих, позаселялися до порожніх будинків і живуть як у себе вдома. У відділенні ПриватБанку вони облаштували комендатуру, а госпіталь перенесли до сусіднього села Кузнецівка, за 8 км від Розівки.

Релігія[ред. | ред. код]

Українська православна церква (Московський патріархат) — Храм Святого Князя Олександра Невського^[10].
Протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід: лютерани.

Населення[ред. | ред. код]

Зміна чисельності населення^[11]^[12]
Роки	1858	1859	1885	1897	1905	1908	1910	1911
Населення	512	▲513	▲691	▼339	▼308	▲330	▲422	▲427
Роки	1918	1919	1922	1989	2001	2010	2011	2016
Населення	▲432	▼397	▼393	▲4500	▼4359	▼4103	▼3537	▼3285

Персоналії[ред. | ред. код]

У Розівці народилися:

Бездольний Борис Ілліч (1934—2001) — український письменник.
Зеленецький Володимир Серафимович (1937—2013) — вчений-правознавець, педагог, доктор юридичних наук, професор, академік.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Школа № 1.
Школа № 2.
Дитячий дошкільний навчальний заклад.
Розівська лікарня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Rosenberg Nr. 7, Rosowka. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2011.
↑ ^а ^б Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
↑ Маріупольський повіт
↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
↑ Міста і села Донецької області. Розівка. Інформаційно-пізнавальний портал «Донецька область у складі УРСР». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 23.10.2018.
↑ Українські німці. Історія та сучасність. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. (рос.)
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів України»
↑ Бойовики «ЛДНР» влаштували в окупованій Розівці збори для жителів щодо «нової влади» – Запорізька ОВА. 17-04-2022.
↑ У Запорізькій області рознесли військову базу окупантів: є багато 200-х та 300-х (фото). zabor.zp.ua. 23 липня 2022. (рос.)
↑ смт Розівка, Храм Святого Князя Олександра Невського [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Демографічні данні. Запорізька обл.^{[недоступне посилання]}
↑ Головне управління статистики у Запорізькій області — Чисельність населення на 1 серпня 2011 року. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 4 жовтня 2011.

Література[ред. | ред. код]

Grünau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
Колекція карт і планів (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
Список заарештованих НКВС [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)
Тарасенко Е. Н. Памятники енеолита и бронзы окрестностей Розовки (Розовский район) : [селище міського типу Розівка Запорізької області] / Е. Н. Тарсенко ; Запоріз. обл. центр охорони культурної спадщини // Культурна спадщина Запорізького краю: збірка наукових статей та документів з охорони культурної спадщини. - 2012. - С. 22-49.
Тарасенко Е. Н. Краткий очерк истории поселка Розовка [селище міського типу Розівка Запорізька область] / Е. Н. Тарасенко // Кам’яні Могили - минуле та сучасність : матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 85-річному ювілею відділення українського степового природного заповідника НАН України Кам’яні Могили . - 2012. - Вип. 2. - С. 55-80.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розівка (смт)

Розівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
Розівська селищна рада^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Розівський район
Розівка, Історія міст і сіл (рос.)
Слідами німецьких колоністів. Розенберг-Розівка. [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
смт. Розівка, Храм Святого Князя Олександра Невського (рос.)
Розовка и окрестности. Исторический очерк. Е. Н. Тарасенко [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
У РОЗІВСЬКОМУ РАЙОНІ УЧНІ ВИВЧАТИМУТЬ ІСТОРІЮ РІДНОГО КРАЮ

[1] Rosenberg Nr. 7, Rosowka. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2011.

[:0-2] а ^б Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[3] Маріупольський повіт

[4] Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.

[5] Міста і села Донецької області. Розівка. Інформаційно-пізнавальний портал «Донецька область у складі УРСР». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 23.10.2018.

[6] Українські німці. Історія та сучасність. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. (рос.)

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів України»

[8] Бойовики «ЛДНР» влаштували в окупованій Розівці збори для жителів щодо «нової влади» – Запорізька ОВА. 17-04-2022.

[9] У Запорізькій області рознесли військову базу окупантів: є багато 200-х та 300-х (фото). zabor.zp.ua. 23 липня 2022. (рос.)

[10] смт Розівка, Храм Святого Князя Олександра Невського [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

[population-11] Демографічні данні. Запорізька обл.^{[недоступне посилання]}

[12] Головне управління статистики у Запорізькій області — Чисельність населення на 1 серпня 2011 року. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 4 жовтня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]