Марія Луїза Єлизавета Французька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Луїза Єлизавета Французька
фр. Élisabeth de France
Madame Royale in court dress by Jean-Marc Nattier.jpg
Народилася 14 серпня 1727(1727-08-14)[1][2][…]
Версаль, Королівство Франція
Померла 6 грудня 1759(1759-12-06)[4][3][5] (32 роки)
Версаль, Королівство Франція
·натуральна віспа
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція[4]
Діяльність мисткиня
Знання мов французька
Титул Герцог, герцогиня[d] і принцеса
Рід House of Bourbon in Franced
Батько Людовик XV
Мати Марія Лещинська
Брати, сестри Princess Louise of Franced, Princess Thérèse of Franced, Princess Sophie of Franced, Princess Henriette of Franced, Princess Victoire of Franced, Princess Louise Marie of Franced, Louis, Dauphin of Franced, Charles de Vintimilled, Philippe, Duke of Anjoud і Princess Marie Adélaïde of Franced
У шлюбі з Філіп (герцог Пармський)
Діти Ізабелла Пармська, Фердинанд I Пармськийd і Марія Луїза Пармська
Автограф Signature of Louise Élisabeth de France1.png
Нагороди
Благородний орден Зоряного хреста
Герб

Марія Луїза Єлизавета (фр. Marie-Louise-Élisabeth de France (фр. Élisabeth de France14 серпня 1727(1727-08-14)[1][2][…], Версаль, Королівство Франція — 6 грудня 1759(1759-12-06)[4][3][5], Версаль, Королівство Франція) — французька принцеса, старша донька короля Людовика XV. У сімейному колі її називали Мадам Рояль, Мадам Прем'єр, Мадам Єлизавета і Бабетта. Єлизавета була єдиною з доньок Людовіка XV, що вийшла заміж.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Луїза народилась 1727 року. У 12 років вона була видана заміж за кузена, третього сина іспанського короля Філіпа V, 19-річного Філіпа. Французький двір був незадоволений цим шлюбом, Філіп був усього лише третім королівським сином і ймовірність того, що вона сама стане королевою була невелика. Після весілля Єлизавету стали називати при французькому дворі Мадам Інфанта. Принцеса виросла в атмосфері любові, і прощання з рідними, особливо з сестрою-близнючкою було важким. Єлизавета, заливаючись сльозами, повторювала: «Це назавжди, Боже мій, це назавжди!».

Дівчинка прибула до іспанського двору в жовтні 1739 року і відразу потрапила під тиск свекрухи, Єлизавети Фарнезе, яка мала складний характер, до того ж при іспанському дворі панував строгий церемоніал. Принцеса скаржилася на це своєму батькові в листах.

В Іспанії, в грудні 1741 року Єлизавета народила доньку принцесу Ізабеллу Пармську, яка пізніше стала дружиною Йосифа II, імператора Священної Римської Імперії, брата Марії-Антуанетти.

У Пармі на початку 1751 року, через десять років після народження першої доньки, у неї народився син, Фердинанд, майбутній герцог Пармський. У тому ж 1751 році, в грудні з'явилася дочка, Марія Луїза Пармська, майбутня королева Іспанії.

У 1748 році подружжя герцогів перебралося до Парми. В цьому ж році Єлизавета вперше після заміжжя побувала у Франції і затрималася майже на рік. Вона буде відвідувати Францію ще кілька разів, завжди довго гостюючи. Вона зблизилася з фавориткою свого батька, мадам де Помпадур, чим налаштувала проти себе брата і сестер, але догодивши тим самим батькові.

Померла Єлизавета в 1759 році, у віці 32 років, від віспи, під час свого чергового візиту до Франції, і була похована в базиліці Сен-Дені. Її могила була зруйнована в період Великої французької революції.

Ілюстрації[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]