Маса Боннора - Еберта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маса Боннора—Еберта — найбільше значення маси газової ізотермічної сфери, зануреної в середовище, що зазнає тиску, при якому ця сфера може залишатися в гідростатичній рівновазі. Хмари газу з масою, що перевищує масу Боннора-Еберта, неминуче зазнають гравітаційного колапсу, утворюючи при цьому менші і щільніші об'єкти[1][2]. Оскільки гравітаційний колапс хмари міжзоряного газу є першим етапом утворення протозорі, то маса Боннора-Еберта є важливим параметром зореутворення[3].

Для газової хмари, зануреної в середовище з тиском , маса Боннора-Еберта визначається виразом

де  — гравітаційна стала,  — ізотермічна швидкість звуку (),  — стала Больцмана,  — молекулярна маса. Безрозмірна константа

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ebert, Rolf. Über die Verdichtung von H I-Gebieten // Astronomy and Astrophysics : journal. — 1955. — Vol. 37 (5 November). — P. 217. — Bibcode:1955ZA.....37..217E.
  2. Bonnor, William Bowen. Boyle's Law and gravitational instability // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 1956. — Vol. 116 (5 November). — P. 351. — Bibcode:1956MNRAS.116..351B. — DOI:10.1093/mnras/116.3.351.
  3. Carroll, Bradley W.; Ostlie, Dale A. An Introduction to Modern Astrophysics. — Addison-Wesley, 2007. — С. 413—414.