Массімо Бріаскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Массімо Бріаскі
Briaschi Massimo.jpg
Бріаскі під час виступів за «Кальярі»
Особові дані
Народження 12 травня 1958(1958-05-12) (61 рік)
  Луго-ді-Віченца, Італія
Зріст 173 см
Вага 69 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Італія «Ланероссі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975–1979 Італія «Ланероссі» 30 (1)
1979–1980 Італія «Кальярі» 7 (1)
1980–1982 Італія «Ланероссі» 40 (11)
1982–1984 Італія «Дженоа» 80 (29)
1984–1987 Італія «Ювентус» 71 (17)
1987–1989 Італія «Дженоа» 42 (5)
1989–1990 Італія «Прато» 18 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1978–1979 Італія Італія U-21 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Массімо Бріаскі (італ. Massimo Briaschi, нар. 12 травня 1958, Луго-ді-Віченца) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Найбільше досягнень здобув виступаючи за «Ювентус» впродовж 1984–1987 років, з яким став чемпіоном Італії, володарем Суперкубка УЄФА, Кубка чемпіонів УЄФА та Міжконтинентального кубка.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 12 травня 1958 року в місті Луго-ді-Віченца. Вихованець футбольної школи клубу «Ланероссі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1975 року в основній команді того ж клубу. З командою, що виступала в Серії B у сезоні 1975/76, Бріаскі ледь не опустилася ще рівнем нижче, до третього за силою дивізіону, однак «Віченца» втрималася на 16-му місці, двома рядками турнірної таблиці вище від зони вильоту. Натомість вже за рік, в сезоні 1976/77, «Віченца» вдруге в історії перемогла у Серії B та повернулася до Серії A. Повернення до еліти італійського футболу було тріумфальним — команда, яка ще роком раніше грала у другому за силою дивізіоні, відразу ж виборола срібні медалі національного чемпіонату 1977/78, поступившись лише туринському «Ювентусу». Проте відразу за «срібним» роком команда Бріаскі у наступному сезоні 1978/79 навіть не змогла втриматись в елітному дивізіоні — 14-те місце і торішній срібний призер першості повертається до Серії B. В Кубку УЄФА справи були не кращі — команда вилетіла в першому ж раунді від чехословацької «Дукли».

Після цього влітку 1979 року Бріаскі вирішив залишитись у Серії А і перейшов у «Кальярі». Проте в новій команді Массімо закріпитись не зумів, зігравши за сезон лише у 7 матчах чемпіонату, після чого повернувся до «Віченци». 1982 року «Ланероссі» опиняється у третій в ієрархії футбольних ліг Італії Серії C1, після чого Бріаскі знову покидає клуб.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Дженоа» з Серії А, до складу якого приєднався 1982 року. Відіграв за генуезький клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Дженоа», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Дженоа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості.

Влітку 1984 року уклав контракт з «Ювентусом», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Ювентуса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА та Міжконтинентального кубка.

З 1987 року знову, цього разу два сезони, захищав кольори команди клубу «Дженоа». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Прато» в Серії С1, за команду якого виступав протягом 1989–1990 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 19781979 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

У складі олімпійської збірної Італії був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1984 року у Лос-Анджелесі, зайнявши 4 місце. На турнірі зіграв у двох матчах, в тому числі і в програному матчі югославам за третє місце (1:2)[1]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1985-86
«Ювентус»: 1984
«Ювентус»: 1984-85
«Ювентус»: 1985

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Массімо Бріаскі на сайті ФІФА (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]