Маттео Баччеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маттео Баччеллі
Народження 1770
Лукка, Тоскана, Італія
Смерть 1850
  Чорний Острів, Хмельницький район, Кам'янець-Подільська область
Діяльність художник

Маттео Баччеллі або Матеуш Бацеллі (італ. Matteo Baccelli[1], пол. Mateusz Bacelli[2]; 1769[3] або 1772, м. Лукка, Італія — 1850, містечко Чорний Острів, нині смт Хмельницької області) — італійський художник. Член Римської Академії Мистецтв св. Луки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Від 1787 року студіював малярство у Римі.

10 вересня 1806 року уклав контракт і був запрошений учителем малювання та італійської мови для дітей Тадеуша Чацького до Порицька. Згодом викладав у Волинському ліцеї (за іншими даними, давав приватні уроки заможним учням Волинського ліцею[3]), працював учителем рисунку у Кам'янецькій повітовій школі (нині Кам'янець-Подільський). У 1824 році став губернським, у 1825 — колегіальним секретарем. У 1826 році був звільнений зі служби.

У 1830 оселився у Чорному Острові, де був маєток графа Константія Пшездзецького. Намалював, зокрема, 2 ікони для місцевого костелу, його автопортрет знаходився перед 2 світовою у бібліотеці графів Пшездзецьких (Варшава).

Виконав низку портретів та релігійних картин.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]