Проскурівський повіт
| Проскурівський повіт | ||||
|
| ||||
|
| ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Проскурів | |||
| Площа | 2607 км² | |||
| Населення | 226 091 особа (на 1897 рік) осіб | |||
Проскурівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Проскурів.
Повіт займав північно-західний кут губернії. На сході межував з Летичівським, на півдні з Ушицьким і Кам'янецьким повітами Подільської губернії, на заході з Бессарабською губернією, на півночі зі Старокостянтинівським повітом Волинської губернії. Займав площу 238 646 десятин (2607 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року, в повіті проживала 226 091 особа. З них 78,15 % — українці, 12,07 % — євреї, 2,91 % — росіяни, 6,42 % — поляки[1].
Не рахуючи дрібних хуторів, в повіті було 187 поселень, в тому числі одне місто і вісім містечок: Кузьмин, Сатанів, Чорний Острів, Ярмолинці, Миколаїв, Тарноруда, Фельштин і Шарівка.
Повіт поділявся на 10 волостей: Кузьминська, Малиницька, Пашківецька, Сарнівська, Третельницька, Фельштинська, Чорноострівська, Шарівська, Юринецька, Ярмолинецька.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Процитовано 16 квітня 2009.
{{cite web}}:|archive-url=неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
