Мегре Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мегре Володимир Миколайович
Ім'я при народженні Володимир Миколайович Пузаков
Народився 23 липня 1950(1950-07-23)[1][2][3] (73 роки)
село Кузничі Городнянського району Чернігівської області, Українська РСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність Підприємець. Письменник. Ідеолог руху «Дзвінкі кедри Росії».
Сфера роботи літературна діяльністьd[4], релігія[4], ньюейдж[4] і містицизм[4]
Роки активності з 1994-го року
Жанр нью-ейдж
Magnum opus Anastasiad
Премії Премія Миру Гузі
Сайт: vmegre.com

CMNS: Мегре Володимир Миколайович у Вікісховищі

Володимир Миколайович Мегре (прізвище при народженні Пузаков[5]; нар. 23 липня 1950, село Кузничі, Городнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР) — російський письменник українського походження, підприємець, автор серії книг «Дзвенячі кедри Росії», лауреат Премії Миру Гузі 2011, діяч Нью-ейджу[6].

Біографія[ред. | ред. код]

З 1974 року жив у Новосибірську і працював у «Новосибірськоблфото» фотографом. На початку перебудови був президентом Міжрегіональної Асоціації підприємців Сибіру[7]. При реєстрації шлюбу взяв прізвище дружини — Мегре[5]. Згодом розлучився, залишивши собі її прізвище.

На початку 1990-х років Володимир Мегре займався організацією річкових круїзів, фотозйомками туристів, продажем товарів народного споживання, алкоголю і сувенірів у пониззі річки Об. Навесні 1994 року організував комерційну експедицію «Купецький караван» по Обі[8] на річкових суднах за маршрутом Новосибірськ — Салехард — Новосибірськ. Метою експедиції було «налагодження економічних зв'язків з регіонами Крайньої Півночі». У 1995 році Мегре повторив експедицію з метою пошуку «дзвінкого» кедра, про який дізнався в ході першої експедиції[9]

У 1996 році Володимир Мегре написав художню книгу «Анастасія», головною героїнею якої дівчина, яка живе в глухій сибірській тайзі. Вона має незвичайні здібності та знання: телепортації, ясновидіння, знанн пристрою літаючих тарілок тощо. Всього в період 1996—2010 років Мегре було написано десять книг про Анастасію, що входять у серію «Дзвенячі кедри Росії».

Наприкінці 1999 року Володимир Мегре, у поданому до суду позові про порушення своїх авторських прав, заявив, що «Анастасія» — самостійний художній образ, «має емоційно алегоричний сенс»[8][10][11].

В 1999 році Володимир Мегре заснував Володимирський фонд культури та підтримки творчості «Анастасія», а також відкрив сайт «anastasia.ru [Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.]»[12].

У 2011 році став лауреатом Премії Миру Гузі з літератури[13][14].

Виступає на читацьких і прес-конференціях у Росії та за її межами[15]. В планах автора — написання сценарію за темою книг[7].

Знаходиться на 48-у місці в списку 100 найвпливовіших духовних лідерів сучасності за 2012 рік за версією журналу «Watkins' Mind Body Spirit», що спеціалізується на езотериці, містиці, окультизмі, східних релігіях і сучасної духовності[16].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Серія включає в себе книги (рік видання):

  • Книга 1. Анастасія (1996)
  • Книга 2. Дзвенячі Кедри Росії (1997)
  • Книга 3. Простір Любові (1998)
  • Книга 4. Створення (1999)
  • Книга 5. Хто ж ми? (2001)
  • Книга 6. Родова Книга (2002)
  • Книга 7. Енергія Життя (2003)
  • Книга 8. Нова цивілізація
    • Нова цивілізація. Частина 1 (2005)
    • Нова цивілізація. Частина 2. Обряди любові (2006)
  • Книга 10. Анастасія " (2010)
  • Книга 11. Енергія твого роду (2019)[17]

Рух[ред. | ред. код]

Деякі читачі книг серії «Дзвенячі кедри Росії» беруть участь в однойменному громадському русі за створення «поселень родових помість», що складаються з «родових помість», встановлюваних на основі ідей і принципів, викладених у книгах Володимира Мегре серії «Дзвенячі кедри Росії».

Автор підтримує учасників руху: бере участь, виступає на організованих ними заходах.

У липні 2006 року Володимир Мегре виступав з відкритим зверненням до всіх своїх послідовників із закликом всіляко підтримати правлячу партію РФ «Єдина Росія»[18]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.amazon.com/Co-creation-Ringing-Cedars-Russia-Book-ebook/dp/B00COR3Y5K
  2. http://www.amazon.com/Anastasia-Ringing-Cedars-Russia-Book-ebook/dp/B00CP6AWY6
  3. Goodreads — 2006.
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. а б Про прізвище Пузаков див., наприклад:
  6. Кантеров И. Утопия в духе «нью-эйдж» [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] // «Новая Газета», 2.07.2008
  7. а б Биография В. Мегре [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // vmegre.com
  8. а б Степаненко М. Секта Владимира Мегре «Анастасия» [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Уфимская епархия РПЦ
  9. Сергей Гущин Центры Анастасии [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] (GI-026) // Центр апологетических исследований, 2002
  10. Питанов В. Ю. Дайджест «Седмица» [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
  11. Гущин С. История «Анастасии» Мегре [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Центр апологетических исследований
  12. Нам 10 лет! [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] // anastasia.ru
  13. Gusi Peace Prize: 2011 Laureates. Официальный сайт «Gusi Peace Prize International» (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 6 жовтня 2011.
  14. Владимир Мегре - лауреат премии ГУЗИ 2011. Новости : События (рос.). Международный информационный портал «Быть добру». Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 жовтня 2011.
  15. Читательские конференции с участием В. Н. Мегре [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // forum.anastasia.ru
  16. The Spiritual 100 - Watkins' annual list of the 100 most spiritually influential living people! (англ.). Watkinsbooks.com. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  17. Новое издание книги «Анастасия. Энергия твоего рода» на сайте megre.ru. vmegre.com. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  18. Гибель двух белорусок под Геленджиком: в чём виноваты анастасиевцы и почему за ними следит КГБ?. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 23 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]