Городнянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городнянський район
Horodnyanskyj rayon herb.png Flag of Horodnia Raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Регіон: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7421400000
Утворений: 1965 р.
Населення: 27 311 (на 1.01.2019)
Площа: 1566 км²
Густота: 19.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4645
Поштові індекси: 15100—15172
Населені пункти та ради
Районний центр: Городня
Міські ради: 1
Сільські ради: 30
Міста: 1
Села: 71
Селища: 6
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 15100, Чернігівська обл., Городнянський р-н, м. Городня, вул. Троїцька, 10, 2-75-07
Вебсторінка: Городнянська РДА
Городнянська районна рада
Голова РДА: Камко Денис Миколайович[1]
Голова ради: Левченко Олександр Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Городнянський район у Вікісховищі

Городня́нський райо́н — розташований на півночі Чернігівської області з центром у місті Городня.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Межує з Климовським районом Брянської області Російської федерації, Добруським районом Гомельської області Республіки Білорусь, Ріпкинським, Чернігівським, Менським, Сновським районами Чернігівської області. Площа району — 1571,2 тис. км². Населення становить 36,3 тис. чол. Район складається з 79 населених пунктів.

Район перетинає автотраса Н28 (Чернігів — Сеньківка), поблизу Монументу Дружби розгалужується в напрямках Гомеля і Брянська, проходить відрізок Південно-Західної залізниці Бахмач — Гомель. Діє прикордонний митний пост «Сеньківка», що з'єднує кордони 3-х держав.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Городнянщина лежить у межах Поліської низовини, в зоні мішаних лісів, де переважає сосна, дуб, береза, осика, вільха, липа, які займають площу 45,2 тис.га.

Городнянщина багата своїм тваринним і рослинним світом, на її території розташовано вісім природоохоронних зон і мисливські угіддя площею 30 тис.га. Серед місцевих популярне місце Рангов, яке використовується як грибне угіддя. По території району протікають річка Снов та її притоки: Смячка і Крюкова. Корисні копалини: торф, глина. Ґрунти дерново-підзолисті, суглинисті з піщаним прошарком.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Ботанічні заказники[ред. | ред. код]

Вешки, Кримок, Кусіївська Дача, Мальча, Миклашевщина, Невклянська Дача-І, Невклянська Дача-ІI, Тупичівська Дача-І, Тупичівська Дача-ІI.

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Опанасове, Дігтярі-Вирвин, Жайворонок, Крюкова, Макишинський, Мох, Панська Лоза, Петрушин, Стропове, Тарасове, Торфовище, Широкий Лог.

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Черемошне.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Дуб Невклянський, Дуб Невклянський (с. Невкля), Сквер Городнянський, Сосни Невклянські.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Гніздищанська Дача.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Ваганицький, Городнянський, Дружби народів, Тупичівський.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Із корисних копалин в районі є глина, пісок, торф. Розробляються родовища глини та торфу. Для будівництва використовуються поклади піску. Торф добувається у декількох місцях району, промисловим способом добувається біля с. Дроздовиця.

Історія[ред. | ред. код]

Територія району була заселена в часи неоліту — близько 100 тисяч років тому. Про це свідчать літописи часів Київської Русі, а також розкопки в селах Мощенка та Рубіж.

Адміністративним центром району є місто Городня. Першу писемну згадку про Городню знаходимо в 1552 році. З 1635 року містечко стало центром Городнянської округи, з 1705[джерело?] року — центром Городнянської сотні, з 1782 року — центром Городнянського повіту, а з 1923 — центром Городнянського району. В сучасних межах район існує з 1965 року.

Повертаючись в 1709 році з Полтави до Санкт-Петербургу, в Городні зупинився Петро I і, за переказами, подарував містечку три чавунні гармати, які в 1888 році були встановлені на п'єдесталі, збереглися до наших днів, і є історичним символом міста.

У 1959 р. до Городнянського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.[2]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Бутівську та Конотопську Щорського району до складу Городнянського району, а Великовіську Городнянського району — до складу Ріпкинського району.[3]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городнянського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 60,40% (проголосували 14 637 із 23 234 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,96% (5 702 виборців); Юлія Тимошенко — 23,51% (3 441 виборців), Олег Ляшко — 16,42% (2 403 виборців), Сергій Тігіпко — 5,86% (858 виборців), Анатолій Гриценко — 4,22% (618 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20%.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Населені пункти зняті з обліку[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка району має чітко окреслений аграрний напрямок. На 120 тис.га сільськогосподарських угідь господарюють 35 підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні картоплі, льону, м'ясо-молочному тваринництві.

Переробка продукції сільського господарства здійснюється на льонозаводі, маслозаводі, заводі продовольчих товарів, комбікормовому заводі. Ведеться видобуток торфу. Продукція держлісгоспу експортується в Німеччину, Словаччину, Австрію, Італію, Польщу.

Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

Історія Городнянщини знайшла свій відгук у численних пам'ятках. Поблизу с. Автуничі виявлене і повністю досліджене поселення періоду Київської Русі (Х-ХІІ ст.). Оригінальністю задуму та конструктивного рішення, що не мають аналогів на Лівобережній Україні, відзначається Михайлівська церква у с. Великий Листвен (1742).

У м. Городня зберігся будинок, де народився один з основоположників вітчизняної хірургії М.Волкович. Пам'яткою садово-паркового мистецтва є парк у с. Тупичеві.

На стику кордонів трьох держав, поблизу с. Сеньківка, над тихоплинною Жеведою, у 1975 р. було встановлено монумент Дружби. Тут, на просторому Слов'янському полі, відбуваються і міжнародні свята, фестивалі.

Видатні особистості[ред. | ред. код]

Десять останніх років у Городні прожив і похований лікар, етнограф, письменник Степан Ніс. Також тут навчався український письменник і громадський діяч Василь Чумак.

Уродженцями району є:

  • вчений-кібернетик, академік Олександр Кухтенко;
  • художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Олександр Лопухов;
  • поет Абрам Кацнельсон;
  • відомий політичний діяч, правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи, перший голова Української Гельсінської спілки Левко Лук'яненко;
  • Андрос Іван Назарович - педагог, військовий льотчик, учасник Другої світової війни, батько українського філософа Андроса Євгенія Івановича, дідусь українського політолога Андроса Олега Євгенійовича та психолога Андроса Мирослава Євгенійовича;
  • революціонерка-народниця М. Вєтрова.

Трьом городнянцям: Олексію Жижкуну[ru], Борису Калачу[ru], Йосипу Юфи — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Росія Росія
Ріпкинський район Gray compass rose.svg Сновський район
Чернігівський район Менський район