Медвежі Озера (центр космічного зв'язку)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медвежі Озера

Країна  Росія
Розташування Довге Льодово
Московська область
Організація Russian Satellite Communications Companyd
Висота 200 м
Сайт: okbmei.ru

Медвежі Озера. Карта розташування: Росія
Медвежі Озера
Медвежі Озера
Медвежі Озера (Росія)
Мапа

CMNS: Медвежі Озера у Вікісховищі
Президент Дмитро Медведєв на Медвежих озерах в 2009

Центр космічного зв'язку «Медвежі озера» (рос. Центр космической связи Особого конструкторского бюро Московского энергетического института «Медвежьи озёра») — центр космічного зв'язку в Росії, який містить 64-метровий радіотелескоп РТ-64. Розташований в селі Довге Льодово, в 15 км на схід від Москви. Підпорядкований Спеціальному конструкторському бюро МЕІ[ru]. Входить до складу інтегрованої структури «Російські космічні системи»[1].

Центр був заснований в 1958 році під керівництвом Олексія Богомолова[ru][2]. Спочатку він виконував роль випробувального полігону Спеціального конструкторського бюро МЕІ — тут проводилися випробування та відпрацювання бортових та наземних антенних пристроїв.

Спорудження радіотелескопа РТ-64 почалося 1969 року, а в 1979 році він вступив в дію. Тоді це була тільки приймаюча антена, яка працювала, в основному, з автоматичними міжпланетними станціями та тучними супутниками Землі. Після пізнішої реконструкції вона набула змогу працювати і в режимі передачі.

Радіотелескоп РТ-64 та співробітники обсерваторії взяли участь у зйомках фантастичного фільму «Посередник» (1990).

Напрями досліджень[ред. | ред. код]

Радіотелескоп РТ-64 виконує спостереження сонячних мікроспалахів, сонячного вітру, активних зір, ОН-мазерів, активних ядер галактик. В рамках експериментів «Вега-1/2» РТ-64 у складі міжнародної РНДБ-мережі стежив за переміщенням аеростатних зондів, які дрейфували в атмосфері Венери на висоті близько 54 км. Обсерваторія брала участь у спостереженнях за програмою SETI[3].

В режимі радара РТ-64 використовується для спостереження космічного сміття та РНДБ-локації планет земної групи і астероїдів, що зближуються із Землею.

Також РТ-64 використовується для зв'язку з космічними апаратами. Він приймав дані радіолокаційної зйомки та теплової карти планети Венера з автоматичною міжпланетною станцією «Венера-15 / 16» (1983—1984), брав участь у програмі «Вега» до комети Галлея (1986) та програмі «Фобос» (1988—1989), виконував управління космічним радіотелескопом «Радіоастрон» (2011—2019).

Прилади обсерваторії[ред. | ред. код]

  • Радіотелескоп РТ-64 (або ТНА-1500): D = 64 м, F/0.37, повноповоротний параболічний рефлектор, мінімальна робоча довжина хвилі = 1 см, загальна маса = 3800 т, маса дзеркала = 800 т, вторинне дзеркало D = 6 м, площа 1500 м². Дві синонимічні назви антени, РТ-64 і ТНА-1500, походять від діаметра і площі антени радіотелескопа відповідно. На відміну від «військової» РТ-70, у «цивільної» менш міцної антени РТ-64 за день помилка по наведенню може змінюватися в межах, що перевищують ширину діаграми спрямованості, особливо при сильному вітрі.

Керівники обсерваторії/Центру космічного зв'язку[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ОКБ МЭИ. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  2. БОГОМОЛОВ Алексей Фёдорович 02.07.1913 — 12.04.2009. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 25 червня 2020.
  3. Звезды для SETI [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Наблюдения в России — 1998, 1999, 2000.
  4. Антенна центра космической связи в Калязине. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 14 липня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]