Очікує на перевірку

Медея Мей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медея Мей
Medea Mei Figner
Основна інформація
Повне ім'яітал. Zoraide Amedea Mei[1]
Дата народження4 квітня 1859(1859-04-04)[2][3][4]
Місце народженняФлоренція, Італія[5][4]
Дата смерті8 липня 1952(1952-07-08)[4] (93 роки)
Місце смертіПариж, Франція[5][4]
ГромадянствоІталія Італія
Російська імперія Російська імперія
СРСР СРСР
Франція Франція
Професіїспівачка, оперна співачка
ВчителіCarlotta Carozzi-Zucchid
Співацький голоссопрано[4] і мецо-сопрано[4]
Інструментивокал[d]
КолективиNikolay and Medea Fignerd
Нагороди
заслужений артист РРФСР
У шлюбі зФігнер Микола Миколайович і Filippo Biadid[6]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Медея Іванівна Фігнер (Мей) (до шлюбу Дзораіде (Дзоваіде) Амедея Мей, Medea Mei Figner, 4 квітня 1859 за іншими відомостями 1858 або 1860, Флоренція — 8 липня 1952, Париж) — італійська та російська співачка (драматичне сопрано). Заслужена артистка РРФСР.

Дружина оперного співака Миколи Миколайовича Фігнера.

Народилася в сім'ї бідного італійського ремісника. Музичну освіту здобула в Італії. Вступила в 14-річному віці у Флорентійську консерваторію в клас сольного співу Альбіно Б'янкі. Пізніше навчалася у Генріха Панофки, одночасно брала уроки співу у співачки К. Кароцці-Цуккі.

Після її весілля з Миколою Фігнер в Росії її називали Медея Мей-Фігнер (так її ім'я використовується в більшості західних довідників) або просто як Медея Фігнер.

Яскраве життя Медеї Фігнер було ще й навдивовижу тривалим. Вона стала свідком кількох історичних епох; в 1930 році покинула радянську Росію і поселилася в Парижі, де і померла влітку 1952 року, не доживши до вікового ювілею лише сім років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://books.google.it/books?id=HyUkCQAAQBAJ&pg=PA347&dq=Medea+mei+figner&hl=it&sa=X&ved=0ahUKEwj9oJf9tbPbAhWK-VQKHRnpClkQ6AEILzAB#v=onepage&q=Medea%20mei%20figner&f=false
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ а б в г д е Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ а б Фигнер Медея Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. ↑ http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2017/11/17/dentro-il-saloon-di-amarilli-nizza-la-mia-eroina-forte-e-fragileFirenze15.html

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С. 88

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медея Мей

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медея_Мей&oldid=41802676