Медуза Іруканджі
Медуза Іруканджі — це будь-який із кількох подібних надзвичайно отруйних видів рідкісних медуз. З дуже маленьким розміром, приблизно кубічний сантиметр (1 см 3), вони водночас найменші та одна з найотруйніших медуз у світі. Вона живе у північних морських водах Австралії.
Синдром Іруканджі був названий у 1952 році Хьюго Флекером[1], який вперше описав симптоми отруєння цією медузою.[2] Синдром був названий на честь народу Іруканджі, регіон якого простягається вздовж прибережної смуги на північ від Кернса, Квінсленд.[3][4]
Медуза Іруканджі існує в північних водах Австралії.[5]
Медуза Іруканджі дуже маленька, з дзвоном близько 5 мм до 25 мм ширини, чотири довгі щупальця, довжина яких коливається від кількох сантиметрів до 1 м у довжину.[6]
Зрілі Іруканджі Malo maxima зазвичай мають кільця тканини, схожі на ореол, навколо чотирьох щупалець.
Через невеликі розміри і прозоре тіло Іруканджі, її дуже важко побачити у воді.[3]
Дуже мало відомо про життєвий цикл і отруту медузи Іруканджі.
На відміну від більшості медуз, які мають жала лише на щупальцях, в іруканджі також є жала на дзвоні.
Медуза Іруканджі має здатність стріляти жалами з кінчиків своїх щупалець і впорскувати отруту. Укуси медузи Іруканджі настільки сильні, що можуть спричинити смертельні крововиливи в мозок і в середньому щорічно направляти до лікарні 50-100 людей.[7]
У період з 1 січня до початку грудня 2020 року було зафіксовано 23 укуси, сім з яких вимагали госпіталізації через синдром Іруканджі.
Синдром Іруканджі викликається невеликою кількістю отрути. Отрута містить катехоламіни та модулятор натрієвих каналів[6]. Викликає нестерпні судоми м'язів в руках і ногах, сильний біль у спині та нирках, відчуття печіння шкіри та обличчя, головний біль, нудоту, неспокій, пітливість, блювоту та збільшення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.[8]
Укус викликає помірне подразнення; тяжкий синдром затримується на 5–120 хвилин (в середньому 30 хвилин). Симптоми тривають від годин до тижнів, і потерпілі зазвичай потребують госпіталізації.
Лікування симптоматичне з антигістамінними та антигіпертензивними препаратами, які використовуються для контролю запалення та гіпертензії ; внутрішньовенні опіоїди, такі як морфін і фентаніл, використовуються для контролю болю.[9]
При правильному лікуванні один укус зазвичай не є смертельним, але підтверджено, що двоє людей в Австралії померли від укусів Іруканджі у 2002 році під час серії випадків на північному узбережжі Австралії, пов'язаних з цими медузами.[3][10][11][12]
- ↑ Kong, E. L.; Nappe, T. M. (2021). Irukandji Syndrome. StatPearls. StatPearls. PMID 32965935.
- ↑ Pearn, J. H. (1990). Flecker, Hugo (1884–1957). Australian Dictionary of Biography, Volume 14. Melbourne University Press. с. 182—184. ISBN 978-0-522-84717-8.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ а б в Crew, Becky, «The Smallest and Deadliest Kingslayer in the World», October 7, 2013, Scientific American blog, retrieved Nov. 6, 2016
- ↑ Flecker, Hugo (19 липня 1952). Irukandji sting to North Queensland bathers without production of weals but with severe general symptoms. The Medical Journal of Australia. 2 (3): 89—91. doi:10.5694/j.1326-5377.1952.tb100081.x. ISSN 0025-729X. PMID 14956317.
- ↑ Courtney, Robert; Browning, Sally; Seymour, Jamie (2016). Early Life History of the 'Irukandji' Jellyfish Carukia barnesi. PLOS ONE. 11 (3): e0151197. Bibcode:2016PLoSO..1151197C. doi:10.1371/journal.pone.0151197. PMC 4783009. PMID 26954781.
- ↑ а б Tibballs, J. (December 2006). Australian venomous jellyfish, envenomation syndromes, toxins and therapy. Toxicon. 48 (7): 830—59. doi:10.1016/j.toxicon.2006.07.020. PMID 16928389.
- ↑ Killer Jellyfish, Oasis
- ↑ Carrette, Teresa; Seymour, Jamie. Jellyfish responsible for causing Irukandji syndrome (PDF). James Cook University. Архів оригіналу (PDF) за 8 червня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011.
- ↑ Greenland, P.; Hutchinson, D.; Park, T. (March 2006). Irukandji Syndrome: what nurses need to know. Nursing and Health Sciences. 8 (1): 66—70. doi:10.1111/j.1442-2018.2006.00255.x. PMID 16451431.
- ↑ Fenner, Peter J.; Hadock, John C. (7 жовтня 2002). Fatal envenomation by jellyfish causing Irukandji syndrome. The Medical Journal of Australia. 177 (7): 362—3. doi:10.5694/j.1326-5377.2002.tb04838.x. ISSN 0025-729X. PMID 12358578.
- ↑ Hope for lethal jellyfish cure. BBC News. 31 січня 2003. Процитовано 5 травня 2010.
- ↑ Lewis, Wendy (2007). See Australia and Die. New Holland Publishers. ISBN 978-1-74110-583-4. Процитовано 2 жовтня 2013.