Антигістамінні препарати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антигістамінні препарати (АГП[1], протигістамінні препарати[2]) — група лікарських засобів, що гальмують дію гістаміну, здійснюючи конкурентну блокаду його рецепторів в організмі.

Коли «йде мова» про АГП, загалом мають на увазі препарати групи Н1- блокаторів.[2][3]

Види[ред. | ред. код]

Виділяють три групи препаратів (відповідно до рецепторів, що ними блокуються):[джерело?]

  • H1-блокатори — використовують в терапії алергійних захворювань.
  • H2-блокатори — використовують при лікуванні захворювань шлунка (сприяють зниженню шлункової секреції).
  • H3-блокатори — використовують в терапії неврологічних захворювань.

H1-блокатори[ред. | ред. код]

У їх числі хіфенадин, димедрол, тавегіл, і зупиняють емісію (наприклад, кромолін) або дію (як дифенгидрамин) гістамінів.

Гістамін як медіатор здатний впливати на дихальні шляхи (викликаючи набряк слизової носа, бронхоспазм, гіперсекрецію слизу), шкіру (свербіж, прищево-гіперемічну реакцію), шлунково-кишковий тракт (кишкові кольки, стимуляцію шлункової секреції), серцево-судинну систему (розширення капілярних судин, підвищення проникності судин, гіпотензію, порушення серцевого ритму), гладку мускулатуру.

Багато в чому саме перебільшення цього впливу обумовлюють алергійні реакції. І антигістамінні препарати в основному використовуються саме з метою боротьби з проявами алергії.

Випускають у вигляді таблеток, назального спрею або крапель, в тому числі очних, форм для парентерального введення.

Покоління[ред. | ред. код]

Існує кілька поколінь антигістамінних препаратів.[4] З кожним поколінням зменшується частота та вираженість побічних ефектів і вірогідність звикання, збільшується тривалість дії.

  • Друге покоління
    • Терфенадин
    • Астемізол (Гісманал)
    • Азеластин (Алергоділ)
    • Акривастин (Семпрекс)
    • Біластин (Ніксар)
    • Лоратадин (Кларитин, Алерпрів, Клаллергін, Кларготіл, Кларідол, Кларісенс, Кларіфарм, Кларіфер, Кларотадін, Кларфаст, Ломілан, Лорагексал, Лотарем, Еролін, Лорано)
    • Цетиризин (Цетрин, Алерза, Алерзин, Аллертек, Зетрінал, Зінцет, зіртек, Зодак, Летізен, Парлазін, Цетірінакс)
    • Ебастин (Кестін, Evastin, Ebastel, Aleva)
  • Третє покоління — є активними метаболітами препаратів другого покоління. Крім більшої ефективності, вони позбавлені побічних кардіотоксичних властивостей.

Станом на 2020 рік тривають наукові суперечки щодо визнання третього покоління.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Антигістамінні препарати: огляд сучасних клінічних досліджень 26.12.2018
  2. а б Основи фармакології з рецептурою: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. I—II рівнів акредитації / М. П. Скакун, К. А. Посохова ; МОЗ України. — 3-е вид.. — Тернопіль: ТДМУ, 2019. — 608 с. ISBN 978-966-673-257-9 (С.366)
  3. І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк, 2011, С.421.
  4. Сучасні протиалергічні препарати: клініко-фармакологічні та фармакоекономічні особливості. Г.В. Зайченко, Л.В. Яковлєва, Т.О. Брюханова, О.М. Колос// УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 6 (92) – XI/XII 2012.- C.134-136.
  5. АНТИГІСТАМІННІ ПРЕПАРАТИ В ПРАКТИЦІСІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ: ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ (2020)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.419-423)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]