Метелики на шпильках

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Метелики на шпильках» — трилогія української письменниці [[Ірина Вільде|Ірини Вільде], складається із частин «Метелики на шпильках», «Б'є восьма» та «Повнолітні діти». У трилогії порушено проблему формування світогляду молодої людини українського походження в умовах окупації Буковини Румунією.

Анотація[ред.ред. код]

Три повісті Ірини Вільде — «Метелики на шпильках», «Б'є восьма», «Повнолітні діти» — стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі. Це був свіжий струмінь психологізму, легкої грайливості слова, химерности образу, а заразом — маніфест нової жіночности. Цикл є свіоєрідним «епосом Юности», художнім міфом про Чернівці, віконцем у ментальний світ західноукраїнської молоді міжвоєнної доби. Книжка адресована всім шанувальниках українського красного письменства.

Історія публікації[ред.ред. код]

У 1935 році у львівському часописі «Нова хата» Ірина Вільде видала першу повість з трилогії «Метелики на шпильках» (окремим виданням у 1936 р.). За цей твір письменниці було присуджено премію Товариства письменників та журналістів імені Івана Франка за 1935 рік. Продовження повісті «Метелики на шпильках», було видане також у 1935 році, у тому ж львівському часописі «Стара хата» під назвою «Б'є восьма». У 1939 році вийшла друком повість «Повнолітні діти», яка склала разом із «Метелики на шпильках» і «Б'є восьма» цикл «Метелики на шпильках».

Сюжет[ред.ред. код]

Усі три повісті є біографією життя молодої дівчини із села Веренчанка Дарини Попович. Перша частина трилогії є насамперед екскурсом в дитинство головної героїні, знайомством із її родиною, друзями, з її першим коханням, з її мріями та переконаннями. Детально описується також святкування уродин дівчинки та підготування учнями вистави, яка зрештою заборонена для показу румунською владою. Закінчується повість «Метелики на шпильках» переїздом гловної героїні до нового міста, де її очікує навчання у гімназії. Друга частина трилогії розпочинається з переїзду Дарини до Чернвців та початку її навчання в міській гімназії.

Посилання[ред.ред. код]

  • Андрусів С. Ірина Вільде (1907—1982) / С.Андрусів // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. — Кн.2: Друга половина ХХ ст.: Підруч. / За ред. В. Г. Дончика. — К., 1998. — С. 279—283.
  • Баган О. «Коли серце, як на долоні (кілька штрихів до ранньої творчості Ірини Вільде)». Передмова до книги Ірина Вільде «Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти». — Дрогобич: Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ», 2009.  –  472с.
  • Бічуя Н. Як це робиться? : [ Про творчість зах.-укр. письменниці І.Вільде] / Н.Бічуя // Дніпро – 1977. - №5. – С. 136 – 139.
  • Вільде І. «Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти». — Дрогобич: Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ», 2009.  –  472с.
  • Вільде І. Кроки часу : [оповідання, нариси] / Ірина Вільде. – Львів : Каменяр, 1979. – 206 с
  •  Волинський К. П. Вільде Ірина // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 321—322.
  • Гусар Ю. Цвітуть яблуні між троянд і терня: 5 травня — 105 років від дня народження письменниці Ірини Вільде / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2012. — 4 травня (№ 18). — С. 4.
  • Денисюк І. Сад Ірини Вільде: [Огляд творчості письменниці] / І.Денисюк // Жовтень. — 1978. — № 8. — С. 124—130
  • Качкан В. А. Ірина Вільде: Нарис життя і творчості/ В. А. Качкан. — К.:Дніпро, 1991. — 159 с.
  • Мацан П. Ірина Вільде: знана і незнана // «Галицька Зоря». — Дрогобич. — № 1. — 2007
  • Полотнюки Н. і Я. «Через терни до зірок». Післямова до книги Ірина Вільде «Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти». — Дрогобич: Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ», 2009.  – 472с.
  • Попович Ж. Ірина Вільде не була дикою // Дзеркало тижня. — 2006. — № 25 (1—7 липня).