Методи аналізу документів

Сучасний світ сповнений швидкісними інформаційними потоками. Інформація, задокументована текстово, візуально, аудіально тощо, є безцінним джерелом для аналізу щоденного життя людей у будь-яких його сферах. Важливо при цьому вміти такий аналіз здійснювати, вміти обрати доречний метод. У соціології^{[джерело?]} та багатьох інших науках^[яких?], де власне займаються аналізом різноманітних документів, прийнято виділяти:

1. класичні, або традиційні методи аналізу
2. формалізований метод — контент-аналіз (КА)

І класичні, і формалізовані методи поєднують як об'єкт, так і мета дослідження. Різниця між ними полягає, насамперед, у тому, що традиційні методи вважаються якісними, а контент-аналіз — кількісним методом, який є набагато об'єктивнішим, ніж історичний чи літературний методи. Але зараз уже не можна сказати, що ті методи існують у чистому вигляді, бо все частіше у класичних методах застосовується різноманітна квантифікація, а контент-аналіз є вже не чисто кількісним, а радше кількісно-якісним методом. Хоча, звичайно, в різних методах багато особливостей.

Класичні методи аналізу

Класичні, традиційні методи аналізу — це сукупність операцій, яка дозволяє інтерпретувати текст в цілях дослідника. Справа в тому, що всякий документ створюється зі своєю, особливою метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа і виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ тощо. У принципі, здавалося б, не треба шукати чогось кращого і застосовувати формалізовані методи, але традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець всю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами і підходами до проблеми, що розглядається. Це суб'єктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, на відміну від контент-аналізу тут інтерпретація документа чи документів повністю залежить від тих установок, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Тому часто-густо в дослідженнях традиційними методами, які робляться різними вченими з однією і тією ж метою, на базі одних і тих же документів, висновки можуть бути досить різні, іноді навіть протилежні. Але в традиційних методах є і багато корисного. Вони можуть використовуватися на матеріалах одного чи декількох документів, тоді як контент-аналіз обов'язково потребує великої сукупності даних. При традиційних методах аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа. Класичних методів аналізу документів чимало, але в сучасній соціології виділено кілька моментів, які обов'язково присутні в кожному дослідженні, що ведеться з допомогою цих методів. Дослідник, отримавши документ, перш за все має скласти загальне уявлення про нього, подивитися, який контекст документа, з якою метою він був створений, виявити надійність та достовірність зафіксованих у документі даних, дізнатися який резонанс мав цей документ, який його фактичний та оцінний зміст тощо. При аналізі традиційними методами можна виділити зовнішній та внутрішній аналіз:

• зовнішній аналіз дає можливість зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його справжніх мотивів, дозволяє перевірити надійність та достовірність документа, тобто зовнішній аналіз розглядає документ як елемент у системі суспільних відносин, і з його допомогою можна зробити висновки щодо того, наскільки важливий той елемент та яку роль він відіграв
• внутрішній аналіз — це аналіз самого змісту документа. Він допомагає за особливостями стилю знайти його автора, якщо це потрібно, вивчити співвідношення різних елементів тексту, модальність документа, ставлення його автора до теми та ін.

Види класичного методу аналізу

• журналістський аналіз тексту

Лазутіна Г. В. виділяє дві процедури такого аналізу:

1. виявлення основних характеристик тексту
2. оцінка цих характеристик за визначеними критеріями

За характеристику приймаються тема, ідея, образний орієнтир. Не слід забувати, що ми маємо справу з якісним видом аналізу, і тому будь-яка операція є наслідком великої вдумливої роботи, ретельного вивчення документа. Коли ми говоримо про професійний журналістський аналіз тексту, необхідно розмежувати аналіз з позиції журналіста матеріалів своїх колег та вивчення документів як джерела інформації. Якщо в першому випадку велика увага надається композиції та літературній якості твору, то в другому вивчаються насамперед зміст документу і те, що за ним стоїть, досліджуються надійність та достовірність тексту, можливі мотиви комунікатора, а вже потім звертається увага на стиль документа. У цілому, методам журналістського аналізу текстів приділяється певна увага в науковому світі.

• біографічний метод

За допомогою цього методу вчені досліджують розвиток суспільства і людини на прикладі конкретних життєписів. Об'єктом у таких дослідженнях є не тільки біографи чи автобіографії, а всі матеріали, за якими можна дослідити життєвий шлях людини. Цей метод застосовується в історичних, психологічних, психіатричних та багатьох інших науках. За допомогою цього методу вивчають настанову, мотиви поведінки особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні того чи іншого суспільства. До речі, в останній час при вивченні біографічних матеріалів вчені використовують і метод контент-аналізу. Найбільш відоме в галузі біографічного аналізу дослідження В. Томаса та Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі та Америці», написане в 1918-1920-х роках. Автори цієї праці, що стала класичною, вирішили дослідити, з якими саме проблемами зустрічаються незаможні польські емігранти в США. Вони вивчили 8 тисяч номерів газети — спеціального періодичного видання польських емігрантів в США за 20 років, картотеку та офіційні документи Спілки добродійності, яка допомагала у влаштуванні небагатим емігрантам, історію церковних приходів. Автори використали для отримання необхідних повідомлень грошову винагороду. За символічну платню (10-20 центів за лист) вони отримали 754 листи (50 комплектів) польських емігрантів, за платню був також складений 500-сторінковий життєпис польського селянина Владека Віхновського, який емігрував до США. Звичайно, цей метод знайшов не тільки прихильників, а і противників. Наприклад, американський дослідник Х.Блумер, критикуючи роботу В. Томаса і Ф. Знанецького, вважав, що зібраний ними матеріал суто ілюстративний і на його основі не можна робити висновків.

• історичний метод включає в себе:

1. перевірку на дійсність тексту, яка встановлюється як за матеріальними ознаками, такими як папір, почерк, так і за формою тоном, стилем, словником автора тощо
2. з'ясування мотивів складання документа, особи автора
3. висвітлення історичних обставин під час створення документа

Очевидно, що два перші пункти кінець-кінцем працюють на третій, допомагають при вивченні документів розкрити нові сторінки історії.

• літературний метод

За допомогою цього методу вивчаються стиль, тон, словник автора, композиція твору. Таким чином, вимальовуються індивідуальні творчі риси письменників, за якими можна довести, що саме їм належить чи не належить авторство тих або інших праць.

• лінгвістичний метод

Тут дослідника цікавить не зміст документа, а те, чи є в тексті морфеми, фонеми, яка частота вживання та розподіл лінгвістичних одиниць. Цей метод найбільше зі згаданих подібний до формалізованого методу контент-аналізу. Крім згаданих, існують ще психологічний, юридичний, соціологічний методи класичного аналізу офіційних документів та багато інших. У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі між собою. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але слід ще раз підкреслити, що в цих методах є значна вада. Вони суб'єктивні. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів — контент-аналіз.

Формалізований метод аналізу

Поява контент-аналізу як методу аналізу документів викликана тим, що виникла необхідність в об'єктивному, незалежному від вражень людини дослідженні. Новизна якісно-кількісного аналізу змісту (яким є контент-аналіз) полягає перш за все у тому, що особисті враження дослідника замінює об'єктивна процедура формалізації і квантифікації тексту. У ході цієї процедури у стандартному контент-аналізі зміст розчленується і підраховується кількість згадок одиниць аналізу, які визначав сам дослідник (у цьому полягає якісний момент у контент-аналізі). Отже, контент-аналіз відрізняється від інших, імпресіоністських методів:

1. об'єктивністю
2. строгістю
3. системним підходом
4. квантифікацією об'єкта дослідження

Об'єктивність і квантифікація міцно зв'язані між собою, оскільки саме квантифікація забезпечує об'єктивний підхід до об'єкта дослідження. Зокрема Л. Н. Федотова^[хто?] зазначає, що текст у ході такого аналізу розглядається як об'єктивоване відбиття намірів суб'єктів, котрі спілкуються один з одним: у разі масової комунікації комунікатора і аудиторії. Відповідно квантифікація і наступний кількісний аналіз дають змогу досліднику тією чи іншою мірою впевнено судити про поведінку, політику і т.ін. учасників комунікації. Це було завжди головною метою звернення дослідників до текстів. Крім того, контент-аналіз принципово відділяє інструмент від дослідника. Інструмент-методи-ка створюється спеціально, вона існує самостійно як інструкція, як керівництво з аналізу для усякого (другого, третього) дослідника, котрий у ході аналізу дійде тих самих висновків. Аналіз змісту можна відтворити, він емпіричний, він експериментальний. Об'єктивність аналізу, в свою чергу, являє собою найбільше досягнення цього методу, саме те, через що все більше вчених застосовують цей трудомісткий спосіб дослідження документів. Підсумовуючи, можна сказати, що контент-аналіз займає особливе місце у системі соціологічних методів, зокрема методів вивчення документів. Це чи не єдиний метод, у якому переважають квантифікаційні процедури. Він вигідно відрізняється від інших методів своєю об'єктивністю й систематичністю. Слабкими сторонами контент-аналізу є те, що не відрізняються напівтони у документі, й те, що чим менший об'єкт аналізу, тим менш ґрунтовні його висновки.

Який метод аналізу документів використовувати?

Вибір методу залежить безпосередньо від мети аналізу, наявних ресурсів та об'єму роботи (кількості документів). Звісно, контент-аналіз приніс у соціологічні методи аналізу документів квантифікацію, він розкрив зв'язок між тематикою змісту і кількістю інформації. За його допомоги можна об'єктивно, повно і достовірно досліджувати усе коло питань, пов'язаних з документами, причому повнота розгляду того чи іншого питання залежить тільки від завдань дослідження, від того, наскільки ґрунтовно і в якому напрямку обрав учений категорії аналізу. Однак однозначно стверджувати про беззаперечну перевагу контент-аналізу над класичними методами аналізу не доводиться, оскільки, попри згадані очевидні переваги об'єктивності, системності, можливості охоплення великих масивів інформації, цей метод є досить трудомістким саме за рахунок необхідності квантифікації. Крім того для здійснення контент-аналізу бажане володіння навичками роботи зі специфічними комп'ютерними програмами (RapidMiner, TeleportPro, Yoshikoder, Dedoose тощо). Такі навички не є обов'язковими для використання традиційних методів аналізу. До того ж вони більш доцільними за невеликої кількості документів, що розглядаються. При традиційних методах аналізу також не втрачаються особливі риси, оригінальність документа. Наприклад, аналізувати Біблію, Коран чи інші релігійно значущі книги разом із іншими художніми творами не буде цілком доречним з огляду на важливість перших для деякої частини людства. І взагалі, за відсутності потреби в проведенні соціологічного аналізу, традиційні, чи класичні, методи (журналістський, історичний, літературний, лінгвістичний тощо) мають беззаперечне право на існування.