Метью Арнольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Меф'ю Арнольд)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метью Арнольд
англ. Matthew Arnold
Народився24 грудня 1822(1822-12-24)[2][3][…]
Лейламd, Spelthorned, Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер15 квітня 1888(1888-04-15)[1][2][…] (65 років)
Ліверпуль, Велика Британія
ПохованняChurch of All Saintsd
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьпоет, письменник, літературний критик, викладач університету, журналіст, school inspector, есеїст
Галузьпоезія[5], критик культуриd[5], есей[5] і school inspectiond[5]
Alma materКоледж Бейлліол і Регбі (школа)[6]
Знання мованглійська[1][5][7]
ЗакладУніверситет Оксфорда
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Magnum opusThe Scholar-Gypsyd, Thyrsisd, Dover Beachd, Tristram and Iseultd, To Marguerite: Continuedd, Sohrab and Rustumd, Balder Deadd, On Translating Homerd і Culture and Anarchyd
Конфесіяангліканство
БатькоТомас Арнолд[8][9][10]
МатиMary Penrosed[9][10]
Брати, сестриTom Arnoldd[10], William Delafield Arnoldd[10], Jane Martha Arnoldd[10] і Susanna Elizabeth Lydia Arnoldd[10]
У шлюбі зFrances Lucy Wightmand[6][10]
ДітиBasil Arnoldd[10], Eleanore Mary Caroline Arnoldd[10][9], Thomas Arnoldd[10], Lucy Charlotte Arnoldd[10], Richard Penrose Arnoldd[10] і Trevenen William Arnoldd[10]
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Метью Арнольд (24 грудня 1822 — 13 квітня 1888) — англійський поет і культуролог, авторитетний літературознавець та есеїст вікторіанського періоду. Його батько, Томас Арнольд, був директором школи Рагбі у 1828—1842 роках. Його праці мали великий вплив на освіту.

Поеми Метью Арнольда характеризуються елегійним настроєм і пасторальними темами: «Заблудлий бражник» (1849), «Берег Дувра» (1867). Його центральним твором є серія критичних есе «Культура й анархія» (1867—1869), в якій висловлюється песимістичний погляд автора на хаотичну епоху промислової революції. Він звеличує поезію, яка для сучасної людини замінює релігію: саме до неї звертаються в пошуках змісту життя, шукають моральної підтримки і розради.

Його поезія настільки цінувалася сучасниками, що у 1857 році йому була довірена кафедра поетичної майстерності Оксфордського університету.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]