Андрєєвський Іван Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрєєвський Іван Юхимович
рос. Иван Ефимович Андреевский
Народився13 (25) березня 1831[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
Помер20 травня (1 червня) 1891 (60 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Країна Російська імперія
Діяльністьписьменник, редактор, правник, історик, архівіст, прозаїк, викладач університету, гігієніст
Alma materІмператорський Санкт-Петербурзький університет[d] (1852)[1]
Галузьпроза, правознавство, педагогіка, редактор, історія, право[3], історія держави права[3], Медичне право України[3], public health protectiond[3], архівознавство[3], творче та професійне письмоd[3], освіта[d][3] і регіональна історія[3]
ЗакладІмператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Посадаректор[3]
БатькоEfim Ivanovich Andreyevskyd[4][1]
МатиOlimpiada Vasilievna Korenevad
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Андрєє́вський Іван Юхи́мович (1831 — †1891) — російський юрист, професор Петербурзького університету, а в 1883—1887 — його ректор.

З 1884 р. Андрєєвський — почесний член Київського університету.

Твори

[ред. | ред. код]

Перу Андрєє́вського належать:

  • «Російське державне право» (1866),
  • «Про намісників, воєвод та губернаторів» (1864),
  • «Про права іноземців в Росії до половини 15 ст.» (1854) та ряд інших монографій і багато статей.

Андрєєвський був засновником і першим редактором «Энциклопедического словаря» (видання Брокгауза і Єфрона), приділяв багато уваги вивченню та охороні пам'ятників старовини, популяризував класиків вітчизняної літератури, зокрема Т. Г. Шевченка.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]