Мечеть Омара (Єрусалим)
Мечеть Омара | |
---|---|
араб. مسجد عمر بن الخطاب | |
31°46′40″ пн. ш. 35°13′46″ сх. д. / 31.77783611113877882° пн. ш. 35.22958888891677276° сх. д.Координати: 31°46′40″ пн. ш. 35°13′46″ сх. д. / 31.77783611113877882° пн. ш. 35.22958888891677276° сх. д. | |
Тип споруди | мечеть |
Розташування | Ізраїль, Єрусалим |
Початок будівництва | 1193 |
Стиль | ісламська архітектура |
Оригінальна назва | араб. مسجد عمر |
Епонім | Умар ібн аль-Хаттаб |
Мечеть Омара у Вікісховищі |
Мечеть Омара (араб. مسجد عمر بن الخطاب) — айюбідська мечеть XII століття в християнському кварталі Старого міста в Єрусалимі. Вона розташована в районі Муристан, навпроти головного південного входу в Храм Гробу Господнього. Мечеть не доступна для відвідання туристами і відкрита лише для здійснення молитви[1]. Іноді мечеттю Омара помилково називають єрусалимську мечеть Купол Скелі.
Відповідно до місцевої традиції, під час облоги Єрусалима в 637 році армією Рашидуна під командуванням Абу Убайди ібн аль-Джарра, Патріарх Софроній погодився здати місто лише самому халіфу Омару (Умару). Омар вирушив до Єрусалима і прийняв капітуляцію. Патріарх Софроній запросив халіфа помолитися всередині Храму Гробу Господнього, але Омар відмовився, щоб не створювати прецедент і тим самим не поставити під загрозу статус храму як християнського місця. Натомість він помолився назовні у внутрішньому дворі храму[1][2]. Пізніше на цьому місці була побудована мечеть Омара, про що свідчить кам'яна плита з куфічним написом, що визначає цю територію як мечеть, яка була знайдена в 1897 році в районі східного або зовнішнього атріуму ще старого Храму Гробу Господнього, побудованого Костянтином Великим у IV столітті[2].
Сучасна споруда мечеті була побудована в її нинішньому вигляді аюбідським султаном Аль-Афдалом (сином Салах ад-Діна) у 1193 році на честь молитви халіфа Омара[3]. На той час головний вхід до Храму Гробу Господнього перемістився зі східних воріт до південних внаслідок неодноразових руйнівних подій, які вплинули на Храм Гробу Господнього та побудовані навколо протягом XI та XII століть мусульманські мечеті[2].
Нинішня будівля мечеті має 15-метровий мінарет, який був зведений до 1465 року в період мамлюків, можливо, після землетрусу 1458 року[4], і згодом був відремонтований османським султаном Абдулмеджидом I (правління 1839—1860)[5].
Мечеть Аль-Ханка ас-Салахія, розташована з іншого (північного) боку Храму Гробу Господнього, має майже ідентичний мінарет, зведений у 1418 році [4][6].
-
На цій карті 1915 року мечеть зображена на південь від Гробу Господнього в Мурістані.
-
Мечеть була зарезервована для релігійних заходів
-
Вид на мечеть з території Грецького патріархату
- ↑ а б Mosque of Omar. iTravelJerusalem (амер.). Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ а б в Krüger, Jürgen (2000). Die Grabeskirche zu Jerusalem: Geschichte, Gestalt, Bedeutung [The Church of the Holy Sepulchre in Jerusalem: History, Form, Importance] (нім.). Regensburg: Schnell und Steiner. с. 72—73. ISBN 3-7954-1273-0. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Murphy-O'Connor, Jerome (28 лютого 2008). The Holy Land: An Oxford Archaeological Guide from Earliest Times to 1700 (англ.). OUP Oxford. ISBN 978-0-19-164766-6.
- ↑ а б Murphy-O'Connor, Jerome (2008). Two Mosques. Oxford Archaeological Guides. Oxford: Oxford University Press. с. 62—63. ISBN 978-0-19-923666-4. Процитовано 20 червня 2016.
- ↑ Adamec, Ludwig W. (2017). Historical Dictionary of Islam. Rowman & Littlefield Publishers. с. 294. ISBN 978-1442277236. Процитовано 2 березня 2021.
- ↑ El Khanqah-Moschee in Jerusalem (German text and pictures at theologische-links.de)
- Jerome Murphy-O'Connor, The Holy Land: An Oxford Archaeological Guide from Earliest Times to 1700, 1992. (англ.)
- George Jeffery, A Brief Description of the Holy Sepulchre Jerusalem and Other Christian Churches in the Holy City, 2010, DOI:10.1017/CBO9780511710926. (англ.)