Микола-Юрій Чорторийський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола-Юрій Чорторийський
ПсевдоМиколай Єжи Чарторийський
Народився1585(1585)
Клевань
Помер1662(1662)
Клевань
ПохованняБлаговіщенський костел
КраїнаРіч Посполита
Alma materЗамойська академія і Браунсберзька єзуїтська колегія
Титулкнязь
ПосадаВолинські воєводи[1], подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d] і волинський каштелян[d][2]
Конфесіякатолик
РідЧорторийські
БатькоЮрій Чорторийський (православний/уніат (1598)
МатиІзабела Олександра княжна Вишневецька
У шлюбі зIzabela Koreckad[3]
ДітиМихайло Юрій Чарторийський[4], Казимир Флоріан Чорторийський[4], Ян Кароль Чорторийський[4], Anna Czartoryskad[4] і Q127324788?[4]
Герб
Герб

Микола-Юрій Чорторийський (пол. Mikołaj Jerzy Czartoryski, 1585 — 12 березня 1662, Клевань) — український князь, магнат, державний і політичний діяч, перший сенатор Речі Посполитої з роду князів Чорторийських. Прихильник унії з РКЦ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з впливової родини Чорторийських. Син старости луцького Юрія Чорторийського (Юрія Теодоровича[5]) та княжни Ізабели Олександри Вишневецької.

Початок навчання — закладена батьком школа при костелі у Клевані (1592—1593), потім — в єзуїтському колегіумі в Луцьку. Отримав хорошу освіту в Замойській академії.

Після смерті батька в 1626 році стає князем Чорторийським та Клеванським.

У 1633 році отримав посаду волинського каштеляна, став першим сенатором з роду Чорторийських. У 1655—1657 роках був подільським воєводаю. У 1657 році отримав призначення на посаду волинського воєводи. Після нього посаду кременецького старости отримав брат Ян Карл[джерело?].

До кінця життя брав участь у публічних справах.

Помер на замку в Клевані 12 березня 1662, був похований у підземеллях костелу в Клевані, для якого написав дарчу грамоту.[6]

Маєтності, фундації

[ред. | ред. код]

Збудував каплицю на замку, спровадив для неї єзуїтів. Надав чимало коштів для будівництва костелу Святої Трійці в м. Олика. Після війни 1648—1654 років надав кошти для відновлення Клеваня. Зокрема, відбудували шерег будинків, замок спорудили нову величну ратушу. Заклав відому тоді стайню у Грабові.[6]

Родина

[ред. | ред. код]
Примас Казимир Флоріан Чорторийський

Дружина — Ізабела Корецька (д/н—1669), донька князя Юхима Корецького. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 74. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 32–33, 175.
  4. а б в г д Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 33.
  5. Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy… — S. 294. (пол.)
  6. а б в Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy… — S. 295. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]