Благовіщенський костел (Клевань)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Благовіщенський костел
Klewan kosciol.jpg

50°44′45″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 50.74611000002777672° пн. ш. 25.97083000002777808° сх. д. / 50.74611000002777672; 25.97083000002777808Координати: 50°44′45″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 50.74611000002777672° пн. ш. 25.97083000002777808° сх. д. / 50.74611000002777672; 25.97083000002777808
Тип костел
Країна

 Україна

Розташування селище міського типу Клевань
Конфесія католицизм
Тип будівлі костел
Архітектурний стиль бароко
Матеріал цегла, тинькування
Засновник Юрій Чорторийський
Перша згадка 1590 р.
Будівництво дерев'яний у 1590, цегляний у 1610 — 1630
Стан в процесі повільного відновлення
Благовіщенський костел (Клевань). Карта розташування: Україна
Благовіщенський костел (Клевань)
Благовіщенський костел (Клевань) (Україна)

CMNS: Благовіщенський костел на Вікісховищі


Благовіщенський костел (Кле́вань) — римо-католицький храм у селищі міського типу Клевань, Рівненська область, у стилі раннього бароко. Фундатор — князь Микола-Юрій Чорторийський. Збудований замість дерев'яного, фундатором якого був князь Юрій Чорторийський.

Фундатор і історія створення[ред. | ред. код]

Фундатором храму був князь Юрій Чорторийський (бл. 1540—1626, спочатку був православним). Він записав фундуш для православного храму у Клевані (за іншими даними, власне для костелу[1]) 1590 року, тоді ще дерев'яного. Був першим серед заможної родини Чорторийських, що 1598 року змінив обряд (перейшов на унію[2]). Власний князівський двір з міста Луцьк переніс на постійно до містечка Клевань.

Віра без справ мертва. Аби довести прихильність до католицтва, князь започаткував перебудову храму у цеглі. З будівництвом нового храму упорались до 1610 року (за іншими даними, це сталось вже по його смерті — у 1630 році[1]). Фундатором будівництва мурованого храму був князь Микола-Юрій Чорторийський.[3]

Ще у першій третині XX ст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської пензля Карла Дольчі, майстра болонської школи XVII ст.[4]

У травні 1945 року розпочалося переселення поляків до Польщі на повернені території Західної Польщі. Вихідці з Клеваня з огляду на ставлення радянської влади до релігії та до релігійних цінностей, забрали найдорожчі реліквії з костелу і вивезли разом із ними і ікону. Із Клеваня 17 травня відбули близько 800 осіб і вже 6 червня ікону було доставлено до Сквежини.[5] Нині вівтар Благовіщенського костелу у Клевані прикрашає копія цієї ікони.

Опис споруди[ред. | ред. код]

Храм вибудований з цегли і потинькований. За типом це тринавна базиліка, що має вівтарну абсиду, нартекс, дві прямокутні двоярусні вежі на головному фасаді. Вежі криті дахами-шатро.

І на фасаді, і композиційно акцентована центральна нава, котра вища та щирша за бічні. Головна нава трохи виступає вперед на головному фасаді. Її вінчає великий трикутний фронтон з розкреповкою.

Фасади костела суворо спрощені і позбавлені декору. Головна нава пов'язана з бічними вежами невеликими заокругленнями кутів, що надають пласкому в цілому головному фасаду трохи пластичності. В декорі веж і головної нави використані пласкі пілястри без помітних архітектурних акцентів.

Південіше від костелу вибудована прямокутна дзвіниця. Збережений також цегляний паркан з брамою та прямокутним фронтоном.

За часів СРСР[ред. | ред. код]

За часів СРСР у період з 1947 до 1991 років храм було зачинено, а парафія ліквідована. Католицький храм, однак, не був поруйнований як тисячі сакральних споруд по всій країні. З 1991 року занедбану споруду віддали відродженій католицькій громаді Благовіщення Господнього, яку було наново зареєстровано при Луцькій дієцезії 29.10.1991 р.[6]

Усипальниця[ред. | ред. код]

Був похований фундатор Юрій Чорторийський,[7] деякі його діти,[1] Микола-Юрій Чорторийський[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Klewań… — S. 140.
  2. Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 277. (пол.)
  3. а б Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 295. (пол.)
  4. Калиберда, Сергей. Органы: от Киевской Руси до Украины. Google книги. ЛитРес. с. 130. 
  5. Skwierzyna: obraz Matki Boskiej Klewańskiej (пол.)
  6. Луцька дієцезія. Клевань, парафія Благовіщення Господнього
  7. Latacz E. Czartoryski Jerzy… — S. 278.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]