Перейти до вмісту

Микола Шелягович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Шелягович
біл. Мікола Шаляговіч
Народився21 липня 1956(1956-07-21) (68 років)
Огдемир, Дорогичинська сільська рада, Дорогичинський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Країна Білорусь
Діяльністьжурналіст, громадський активіст, політик, філолог, історик, підприємець
Alma materфілологічний факультет БДУ
ЧленствоQ124516087? і Q124516093?

Микола Шелягович (нар. 21 липня 1956(19560721), село Огдемер, Дрогичинський район, Берестейська область, Білорусь) — організатор і керівник краєзнавчого товариства «Полісся», створеного в Мінську 1988, працівник одного з мінських Науково-дослідних інститутів у Мінську[1]. Виступав за створення окремої від української «поліської мови» та «поліської національності» на території Берестейщини[1]. Реваншист-українофоб[1]. Під його керівництвом створювалася «західнополіська мова» (західнополіський діалект української мови). Автор програмних статей та один з редакторів газети «Збудінне».

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство минуло в селі Огдемер, після школи відвідував музичну школу, уступив до лав Радянської армії, навчався в університеті. Займався журналістською, комсомольською, аспірантською діяльністю, був комендантом у гуртожитку. Згодом став старшим експертом з функціональними обов'язками в Білоруському фонді культури, займався й поліською тематикою, і загальною проблематикою БФК. Обґрунтовуючи свою національну приналежність, наводив факти, що частина роду значилися українцями, частина — поляками, а в діда взагалі було декілька документів, за якми він і росіянин, і українець, і поляк, і білорус. Сам себе вважає поліщуком та ятвягом, рідною мовою — поліську.

Із середини 1990-х по теперішній час працює в холдингу «SHELENG GROUP», з квітня 2008 — заступник Голови Ради Директорів Альянсу «Російські системи автоматизації».

Одружений. Має двох дітей.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Леонюк В. Шелягович Микола // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 332. — ISBN 966-95063-0-1.

Джерела

[ред. | ред. код]