Микулаш Маник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микулаш Маник
Оригінал імені Mikuláš Maník
Країна Словаччина Словаччина}
Народження 26 травня 1975(1975-05-26) (48 років)
Кошиці
Титул Гросмейстер (2006)
Рейтинг ФІДЕ 2400 (травень 2017)
Піковий
рейтинг
2512 (січень 2005)

Микулаш Маник (словац. Mikuláš Maník; нар. 26 травня 1975, Кошиці) – словацький шахіст, гросмейстер від 2006 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

Двічі (у 2002 і 2004 роках) у складі національної збірної взяв участь у шахових олімпіадах. Крім того, 1999 року представляв Словаччину на командній першості Європи, яка відбулась у Батумі[1].

У 1996 році переміг на турнірі в Лазне-Богданечі (попереду Артура Якубеця). 1997 року поділив 1-ше місце в Літомишлі і в Лазне-Богданечі, а також посів 2-ге місце (позаду Томаша Орала) в Пр'євідзі. Наступного був одним з семи переможців турніру за швейцарською системою Tatry Open у Татранській Ломниці, а також гарно виступив у Пардубице, де також поділив 1-ше місце. У 2001 році поділив 1-ше місце (разом з Томашем Ликавським) у Татранських Зрубах. У 2003 році досягнув подібного результату у Відні, а у 2004-му – у Пряшеві (разом з Робертом Тібенським). На перетині 2005 і 2006 років поділив 2-ге місце в Літомишлі (позаду В'ячеслава Дидишка, разом з Гжегожом Гаєвським і Якубом Жеберським). У 2006 році поділив 1-ше місце у Чеській Тршебовій (разом з Петром Габою, Їржи Лехтинським, Томашем Лікавським і Радеком Калодом). У 2007 і 2008 роках двічі поділив 2-ге місце в Тепліце (у першому випадку позаду Марціна Дзюби, а в другому – позаду Томаша Ликавського).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 2005 року, досягнувши 2512 очок займала тоді 4-те місце серед словацьких шахістів[2].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olimpbase. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  2. Rating Progress Chart: Manik, Mikulas. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 17 травня 2018.
  3. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]